Багатії світу з 1970–х років сховали у податкових оазах від 21 до 32 трильйонів доларів, наголошується в оприлюдненому 22 липня дослідженні міжнародної неурядової організації Tax Justice Network («Мережа податкової справедливості»). Це сумарний річний ВВП США та Японії. Таким чином, держави не дорахувалися до 280 мільярдів доларів, які мали б надійти від сплати податків. Не інакше як «чорною дірою у світовій економіці» назвав проблему виведення капіталів автор дослідження Джеймс Генрі, колишній головний економіст консалтингової фірми «Маккінслі». Цих грошей вистачило б для прориву в розвитку найбідніших країн Африки або для вирішення боргової кризи у зоні євро.
Tax Justice Network є неурядовою організацією, головна мета якої — боротьба з ухилянням від сплати податків у світі. Під час проведення дослідження його автори послуговувалися інформацією Світового банку, Міжнародного валютного фонду, ООН та національних центробанків. Генрі проаналізував дані між 1970 і 2010 роками. При цьому головну увагу приділяли саме фінансовим накопиченням. Майнові статки багатіїв, як–то яхти, нерухомість, породисті коні, предмети мистецтва, залишилися поза увагою, повідомляє інформаційна агенція «Рейтер».
Найбільші суми вивели з Китаю, Росії, Південної Кореї та Саудівської Аравії. Особливо загрозливими масштабами капітал «тікав» зi 139 країн, що розвиваються, iдеться в дослідженні. У першій 20–ці опинилася й Україна. Згідно з дослідженням, починаючи від 1990–х років, тобто після відновлення незалежності та переходу до ринкової економіки, українські товстосуми «вивели» з країни 167 мільярдів доларів.
Найчастіше капітали виводили до «податкових раїв» у Швейцарії (великі приватні банки UBS та Credit Suisse), Люксембурзі, Гонконзі, Ліхтенштейні, Сінгапурі та на Карибські острови. Як наголошується у дослідженні, через виведення капіталів до «податкових раїв» страждають не лише країни, що розвиваються. Для прикладу, греки щороку приховують від сплати податків 45 млрд. євро.
Загалом, за підрахунками Генрі, статки в офшорах тримає до 10 мільйонів найбагатших людей світу. Але найбільша сума (9,8 трильйона доларів) належить невеликій групі з 92 тисяч осіб, які становлять лише 0,001 відсотка населення світу. Спроби нової влади Єгипту відшукати капітали екс–президента Хосні Мубарака, які, як підозрюють, осіли десь на закордонних рахунках, є останньою ілюстрацією того, як клептократичні режими роками накопичують гігантські капітали, виводячи їх в офшори, тоді як населення країни залишається бідним. Також не знайдено десятки мільярдів доларів поваленого лівійського диктатора Муаммара Каддафі та його оточення. Інший промовистий приклад — бідні країни Африки. Вони вже тривалий час вмовляють міжнародну спільноту списати їм борги. Водночас iз багатої на нафту Нігерії, починаючи від 1970–х років, «втекли» й осіли в «податкових раях» 300 мільярдів доларів, а з Кот–Д’Івуара — 141 мільярд.