«Пані Бондаренко, не треба нам співчувати!»

Місто Рівне досі не відійшло від візиту до Рівненської обласної лікарні депутатки від Партії регіонів Олени Бондаренко. Нагадаємо, у середу, під час зустрічі, рівненські медики зупинили її виступ і попросили пані депутатку говорити українською. «Шановна пані народний депутате України Бондаренко! Ми всі знаємо вас як запеклого захисника відмираючих регіональних мов — гагаузької, угорської, румунської і особливо російської. У нашому регіоні більшість населення користуються українською мовою, яка не відмирає. Тому просимо вас як державного службовця першого рангу користуватися державною мовою», — звернувся до політика заслужений лікар України Мирослав Семанів.

Пані Олена, яка планувала обмежитися лише привітанням українською, була вимушена нею говорити годину, після чого знову перейшла на російську. Втім, як розповіли «УМ» рівненські лікарі, діалогу не відбулося ні російською, ні українською. Депутатка, яка розповідала про медичну реформу, не змогла відповісти по суті на жодне питання проекту — бо «некомпетентна». Відтак виступ, що переріс у дискусію, стосувався більше питання «покращення вже сьогодні», якого у Рівному не помітили, та скандального мовного законопроекту.

У четвер Олена Бондаренко відгукнулася не вельми приємно про мешканців Рівного. Мовляв, їй шкода, що на Заході «люди одномовні, не розуміють російської», і порадила їм її вивчити. А ще додала, що має над мешканцями Рівного перевагу, бо володіє двома мовами, та нагадала приказку, що людиною можна бути стільки ж разів, скільки мов знаєш. Рівняни ж обурені: держслужбовця першого рангу попросили говорити державною мовою не через нерозуміння, а з поваги до держави і україномовного регіону. І додають: якщо в цій ситуації і є провокація, то лише з її боку. А лікар, який висловив прохання, каже, що українські чиновники мають спілкуватися з народом державною. Принаймні в тих регіонах, де нею говорить переважна більшість.

«Не треба співчувати тим, хто захищає рідну мову»

Справді, скидається на те, що Олена Бондаренко просто не підготувалася до передвиборчої зустрічі. Навіть «комуністи» та кум Володимира Путіна Віктор Медведчук у Рівненській області, на відміну від Київщини, на бігбордах вивісили агітацію українською. Причому є чітка межа: у сусідній Житомирській ті ж самі плакати «говорять» російською — «Вернем страну народу» і «Страной управляешь ты».

Попри цей розподіл агіток за мовною ознакою, мешканці Рівного у більшості тільки посміхаються на запитання, чи справді не розуміють російської, як каже Бондаренко. Дехто, навмисне відповідаючи на це питання російською, кидає кілька фраз польською — мовляв, ще й цю знає.

А от заслужений лікар України Мирослав Михайлович Семанів — герой місцевої преси, який «змусив Бондаренко, яка навіть у Шустера тільки російською відповідає, говорити українською», — каже, що взагалі шокований словами депутатки. «Навіщо їй робити ці конфлікти? Зустріч пройшла нормально, після закінчення наших дебатів Олена Бондаренко сама підійшла до мене, потиснула руку як рівноправному опоненту. А потім насмілилася заявити, що вона співчуває нашому невігластву... Не треба нам співчувати, ми говоримо українською з діда–прадіда, не треба співчувати тим, хто захищає свою мову. Наша лікарня завжди славилася в усі часи своїми працівниками, багато хто з них працював в Австрії, Німеччині, Франції і вивчив мови цих країн. Я вже про російську і не кажу. Тому я не радив би закидати щось щодо нашої неосвіченості», — обурюється Мирослав Семанів.

Експеримент за законом Колесніченка

«З іншого боку, ця ситуація якраз демонструє згубність впровадження закону Колесніченка—Ківалова, який дуже вже підтримує депутатка, — продовжує наш співрозмовник. — Моє прохання можна розцінити як експеримент впровадження цього закону. Чому я попросив перейти на українську? Бо до нас приїхала представниця Донецька — регіону, де діяли б дві мови: регіональна мова російська і державна — українська. У нас, на Рівненщині, регіональна збiглася б з державною. Якою мовою мала говорити Бондаренко? Винятково українською. А її реакція на це прохання, її «співчуття» — воно якраз і показує згубність впрова­дження закону. Він є лише приводом для розпалювання ворожнечі».

Мирослав Семанів акцентує увагу й на іншому — депутатка приїхала на зустріч із медиками, яких набилося до зали більше сотні, але не змогла відповісти на жодне питання, що стосувалося майбутнього української медицини. Хоча напередодні керівництво медзакладу анонсувало, що депутатка приїде, аби, по–перше, розповісти про соціальні ініціативи Президента, а по–друге, вислухати пропозиції лікарів щодо реформи медичної галузі.

«Люди уважно слухали пані Бондаренко, тези про реформи галузі, але мали багато профільних запитань, на які вона не могла відповісти, казала, що є некомпетентною, — каже лікар. — Усе зійшлося до банального — мовляв, було б добре, якби були кошти. Тоді один із наших хірургів і запитав, чому депутати так багато живуть, а в медиків такі низькі зарплати? Депутатка відповіла, що і без того нам постійно підвищують виплати. Так, підвищують періодично — на 7 гривень. Це 100 грамів м’яса. За таку оцінку праці владою ми, звичайно, дуже вдячні, але я знову нагадав про «мовний закон» — він з’їсть 17 мільярдів гривень. Мене підтримали люди, що добре би було ці гроші віддати на медицину, а вона лишень — це наша перед­виборча обіцянка, і ми її виконаємо». За словами пана Семаніва, з цих слів і почалися найбільші «дебати»: медики питали, де головна обіцянка — «покращення вже сьогодні»?

Приїздіть іще, попрактикуєтеся українською

А от Олексій Кособуцький, голова обласного виконкому партії «Наша Україна» вбачає у приїзді «регіоналки» і певний позитив та корисний досвід для Олени Бондаренко. «Так, пані Олена мала зважити, що приїхала в Західну Україну. Можливо, в ту — справжню Україну — де більшість говорить українською, мовою держави. Але це не означає, що наші мешканці не розуміють російської, польської чи англійської, — запевняє рівненський політик. — І те, що Олена Бондаренко годину поспілкувалася українською — це ж тільки на користь для неї особисто. Молодець! Більше б російськомовних політиків приїздило до нас — швидше б опанували державну мову».

Олексій Кособуцький наголошує, що в побуті мешканці Рівного «спокійно ставляться до інших мов, і до російської у тому числі». «Але коли до громади звертається чиновник такого рангу, то хоча б із поваги до людей, до країни, треба це робити державною мовою», — підсумовує в коментарі «УМ» пан Кособуцький.