У цьому вірші — сутність його автора, Анатолія Лупиноса. Політв’язнь, поет, аскет, вічний бунтівник, «батько» УНА–УНСО за життя не мав нічого, окрім ідеї «Україна понад усе!». Націоналіст із донбаським корінням за антирадянську пропаганду і контрреволюційну діяльність був запроторений у мордовські табори, Володимирський централ, українські «психушки». Завтра, 21 липня, Анатолію Івановичу виповнилося б 75. Доля відрахувала йому 62 (помер у 2000–му).

За життя Лупиніс не дав жодного автобіографічного інтерв’ю. Змалювати уявлення про невгамовного борця за Україну допомагають його статті, зокрема політичний заповіт «Бунт має рацію», вірші і, звичайно, живі спомини близьких та друзів.