Подія, яку вже попередньо почали називати «Днем меценатів», десь півроку розкручувалася на сайті www.iac-ua.info і ще за кілька місяців привернула до себе увагу преси. Благодійний аукціон, на якому, за задумкою Інституту актуальної культури, планувалося продати втридорога записники, чернетки, фотографії, розкадровки відомих авторів, одразу знайшов багато фінансових та інформаційних спонсорів. Ідея подарувати на виручені з аукціону гроші нормальну колекцію сучасного мистецтва для Національного художнього музею, якому скоро «стукне» сто років, розтопила не одне крижане серце. Чотири десятки митців безкоштовно дали на аукціон свої роботи: театральні режисери Віктюк і Жолдак — фото з вистав із власними підписами, художники Ройтбурд, Гнилицький, Подольчак, Чичкан, Братков — хто картини, хто фотографії, хто інсталяції. Олесь Санін пожертвував кадри з фільму «Мамай», Юрій Іллєнко — розкадровки з «Молитви». Письменники Андрухович та Покальчук відірвали від серця чернетки вже надрукованих творів. А в день проведення аукціону виявилося, що меценатів, заради яких і організували це свято, на ньому нема. Багато колекціонерів, серед яких, наприклад, Людмила Березницька і Марат Гельман, узяли по каталогу, потисли руки знайомим і поїхали додому. Публіка, в основному куратори й журналісти, згуртувалася біля фуршетних столів, тому ведучим Ларисі Руснак та Ігорю Подольчаку довелося докласти неабияких зусиль, аби зосередити загальну увагу на виставлених лотах.

Щастить же Могилянці на різноманітні літературні події. То Іздрик привезе свого нового «Четверга», то Жадан вирішить почитати свої твори в розсаднику еліти нації. А днями повноправними господарями тут були феномени. Феномени «станіславські», літературний та музичний. Про них по порядку.

На перший погляд, творчий замисел художника з Вінниці Володимира Козюка оригінальністю не вражав. Митець усього лише вирішив здійснити низку подорожей у різні куточки Поділля в пошуках старих хат під солом'яними стріхами, які ще подекуди збереглися, і намалювати цикл їхніх «портретів». Проте коли проект набув закінченої форми і вийшов «на люди» у вигляді тематичної персональної виставки «Останній штрих минулого тисячоліття», яку відкрили у художньому залі обласного краєзнавчого музею, він не міг не зачепити ностальгійних струн у багатьох душах.

Закінчився тріумфом одного фільму — «Свої» російського режисера Дмитра Месхієва. Журі на чолі з відомим режисером Аланом Паркером визнало його кращою стрічкою, водночас присудивши її творцям ще два призи — за кращу режисуру і за кращу чоловічу роль. Останній — нашому акторові Богдану Ступці, який, на жаль, не зміг приїхати ні на сам фестиваль (у день світової прем'єри стрічки був у Франції), ні на його закриття (цього ж дня закривав сезон театр імені Івана Франка і його керівник не мав права полишити колектив навіть задля такої події). Рішення журі цілком справедливе і навряд чи буде кимось заперечене. Підтвердження тому — призи «Своїм», які присудили журі Російської кінокритики (на чолі з Оленою Стишовою) та Федерації кіноклубів.