НОВИНИ ВIД МАРИНИ

Масло «в законі»

      Верховна Рада ухвалила закон про молоко та молочні продукти, який регулюватиме відносини між виробниками, переробниками, імпортерами та експортерами цих продуктів. Згідно із законом, якість та відповідність нормам молока та молочних продуктів, які ввозять на митну територію України, суворо контролюватимуться і в гіршому випадку знищуватимуться в порядку, визначеному законом. Виробництво молока та продуктів відбуватиметься тільки з дозволу державних ветеринарних установ та державної санітарно-епідеміологічної служби. Атестація виробництва молока, сировини та продуктів буде проводитись раз на п'ять років відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань агрополітики.

      Найприємнішою для виробників є норма закону, що регламентує державну підтримку, зокрема, дотування виробництва молока та дитячого харчування з держбюджету та компенсація відсотків за пільгові кредити. Відповідно до закону, Кабмін до початку бюджетного року встановлює рівень мінімальної закупівельної ціни на молоко та сировину, який повинен компенсувати середньогалузеві витрати та забезпечувати мінімальний прибуток товаровиробнику. Виходячи з рівня закупівельних цін, уряд визначає обсяги бюджетного фінансування галузі. А на реалізацію молока, масла, кефіру в роздрібній мережі уряд встановлює граничний рівень торгових надбавок. Причому виробляти і продавати молоко та продукти з нього можна буде лише в суворо обмеженій кількості, адже з метою регулювання ринку Кабмін буде щорічно встановлювати квоти на обсяги виробництва і продажу на переробні підприємства та до держрезерву. Аби підтримка галузі лягала на плечі не лише державного бюджету, а й самих молочників, в законі прописано обов'язкове створення Фонду сприяння розвитку ринку молока та молочних продуктів, до якого суб'єкти господарювання платитимуть внески: виробники з кожного реалізованого на переробку кілограма молока, а переробники — з кожного закупленого.

Ловись, рибко, з новим ПДВ

      Минулого тижня депутати внесли зміни до деяких законів про оподаткування сільськогосподарських підприємств. Зокрема, особа, яка займається підприємницькою діяльністю у сфері сільського, лісового господарства, риболовства чи переробки цієї продукції, може самостійно вибирати режим оподаткування. Згідно зі змінами, реєстрацію сільгосппідприємства як платника податків із спеціальним режимом оподаткування проводитиме відповідний податковий орган, який може відмовити в реєстрації, якщо підприємство чи особа протягом останнього року не проводили операції з товарами, що мають відношення до сільського господарства, на суму більшу за 61,2 тисячi гривень (3,6 тисячі неоподаткованих мінімумів). Також до 1 січня 2007 року всі «спецоподатковані» підприємства сплачуватимуть ПДВ за ставкою в десять відсотків, а надалі ставка ПДВ варiюватиметься в залежності від роду діяльності: господарства, що займаються лісовим господарством та рибною ловлею, сплачуватимуть шість відсотків від вартості проданих товарів, а продавці переробленої сільгосппродукції — дев'ять відсотків. Якщо ж підприємство паралельно постачає товари інших галузей, до його податкових обов'язків включатиметься ПДВ за загальною ставкою. Відповідно до податкових змін, підприємства сплачуватимуть страхові внески до солідарної податкової системи за найманих працівників також за спеціальною ставкою: до кінця 2006 року 20 відсотків від загальної ставки із щорічним збільшенням на 20 відсотків.

Відкритий шлях для екзотичних фруктів

      Відтепер товари, у тому числі харчової промисловості, імпортуватимуть за зменшеною ставкою ввізного мита. Відповідний законопроект ухвалили у Верховній Раді. Зокрема, до цього списку належать варення, желе, мармелад, фруктове пюре, пасти плодово-ягідні, які пройшли теплову обробку з додаванням чи без додавання цукру, пюре з бананів без додавання цукру, консервовані асептичним способом у ємкості масою нетто не більше 190 кілограмів. Законом змінено пільгову та повну ставку ввізного мита, яка складатиме один та два євро за брутто-кілограм, а також комбіноване мито за цими двома ставками, що складе не менше 0,05 євро за брутто-кілограм. Такі ж ставки діятимуть для ананасів та цитрусових і для фруктових соків.

Зелене світло державному регулюванню

      З наступного року держава на законних підставах зможе втручатись у ціноутворення на деякі види сільськогосподарської продукції, тобто встановлювати мінімальні та максимальні закупівельні ціни. Таке право уряду надали народні депутати, ухваливши минулого тижня закон про підтримку виробництва та розвиток ринку сільгосппродукції. Відповідно до закону, держава зможе регулювати ціни на пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, борошно пшеничне та пшенично-житнє, соєві боби, насіння льону, ріпаку, соняшнику, шишки хмелю, цукор із цукрового буряку. При цьому Кабмін встановлюватиме ціни лише за рекомендацією Аграрного фонду і терміном тільки на півроку, включаючи місяць, у якому було прийнято рішення про введення цінового регулювання на якийсь із видів продукції. Також Аграрний фонд формуватиме державний продовольчий резерв вищезазначених продуктів за принципом відсоткового відношення до їхнього річного ужитку: у 2006 році — 10 відсотків, у 2007 — 12 відсотків, 2008 — 14відсотків, 2009 — 16 відсотків, надалі — 20 відсотків.

      Цим законом аграрії, які отримують державну підтримку, мають обов'язково застрахувати ризики втрати не лише сільгосппродукції, а й капітальних активів, у тому випадку, якщо вони продають на організованому аграрному ринку будь-який вид сільгосппродукції. Надаватимуться аграріям-виробникам сільгосппродукції і спеціальні страхові субсидії. Ними займатиметься Фонд аграрних страхових субсидій (його створення передбачено тим же законом), видатки якого формуватимуться за рахунок обов'язкових відрахувань страховикам від суми страхових премій.

      Окремо закон регламентує підтримку виробниками продукції тваринництва. При плануванні видатків бюджету на наступний рік Кабмін обов'язково має враховувати дотації на підтримку виробників м'яса, причому лише по тих тваринах, які пройшли ідентифікацію та реєстрацію.