Де вітамін D?

«Упродовж двох років ми із хвороб не вилазили, — каже мама трирічного Дениска. — Лікували болячку за болячкою, через це навіть дитсадок не змогли відвідувати. Наша дільнична педіатр лише руками розводила: що ж ви, мовляв, хочете, імунітет слабкий… А потім якось потрапили на прийом до літньої лікарки, яка підміняла нашу в період відпустки. Коли вона сказала, що в сина рахіт, я спочатку навіть образилася — здавалося, що мою дитину якоюсь неповноцінною обізвали. А коли таки здали аналізи, то виявилося, що в сина і справді порушений кальцієво–фосфатний обмін. Який це має стосунок до частих хвороб? Не повірите — цілком безпосередній».

Із дефіцитом кальцію пов’язано близько 200 захворювань

За даними медиків, в Україні кожна друга дитина страждає на рахіт. І хоча, як кажуть самі лікарі, від цієї хвороби не помирають, але в майбутньому це може суттєво вплинути на якість життя. Наслідком перенесеного в дитячому віці рахіту можуть бути остеопороз, який характеризується крихкістю кісток, остеомаляція (розм’якшення кісток), остеопенія (зменшення щільності кісткової тканини), карієс і навіть анемія. А ще дитина, якій не вистачає кальцію, часто хворітиме.

«Із дефіцитом кальцію пов’язано близько 200 захворювань, — каже лікар–дієтолог Борис Скачко. — Необов’язково таких, що пов’язані з кістками. Кальцій присутній і в крові людини. Він, зокрема, попереджає розвиток запальних процесів, збільшує опірність організму до простудних і алергічних захворювань. Якщо кальцію в крові недостатньо, то запальні процеси протікатимуть більш інтенсивно. І навпаки, коли дитина хворіє, зробити хворобу керованою, швидше подолати запальний процес дозволяє саме кальцій. Додам, що, крім запалень, при дефіциті кальцію зростає також ризик онкологічних захворювань». Також варто пам’ятати, що кальцій бере участь у скороченні м’язів (у тому числі й серцевого) та в процесі згортання крові.

Але навіть якщо у раціоні людини багато молочних продуктів, які є основним джерелом кальцію, це ще не гарантія того, що в організмі все гаразд. Адже кальцій не засвоюється без вітаміну D. «Цей вітамін є переносником кальцію в організмі, — пояснює Борис Скачко. — Без нього кальцій добросовісно йде в каналізацію, навіть якщо продуктів із ним їстимете хоч вагон».

«Вітамін сонця»

Отримати вітамін D на перший погляд дуже просто, адже він синтезується в нашому організмі під впливом сонячного проміння. Через це його ще називають «вітаміном сонця». І досить побувати 20—30 хвилин на сонці (не обов’язково під прямими променями) з відкритими частинами тіла, щоб запустити процес вироблення вітаміну D. Але наголошує Марія Гулич, завідуюча лабораторією гігієни харчування Інституту гігієни і екологічної медицини ім. Марзеєва, якщо ви «засмажили» свою шкіру на пляжі до шоколадного кольору, синтезувати життєво необхідний вітамін вона вже не здатна. Борис Скачко звертає увагу ще й на такий момент: у наших мегаполісах пилові частинки, які знаходяться в повітрі, розсіюють сонячне випромінювання. Відтак дитина теоретично перебуває на сонці, але реально ультрафіолету не отримує, відтак — не виробляє й вітаміну D.

А коли врахувати, що наші діти більшу частину вільного часу проводять біля комп’ютера чи телевізора, а дорослі люди, відпрацювавши цілий день в офісі, заскакують в авто і їдуть додому, то розраховувати на допомогу сонця не доводиться. Тим більше, в осінньо–зимовий період, коли ультрафіолетових променів мало, а ми тепло вдягнені. Доводиться брати вітамін D із продуктів. Наприклад, він є в риб’ячому жирі (відповідно, й у всіх жирних сортах риби, в тому числі й оселедцях), а також, хоч і небагато, в жовтку курячого яйця. «У бага­тьох країнах роблять відповідні висновки і просто збагачують продукти вітаміном D, — каже Марія Гулич. — Оскільки він жиророзчинний, то найчастіше збагачують маргарин, вершкове масло і сири». До речі, у Франції забезпечення організму вітаміном D стало пріоритетом національної програми здорового харчування. У нас же поки що тільки один виробник із власної ініціативи став збагачувати плавлений сирок цим вітаміном D.

Із віком організм втрачає кальцій

«Кальцій — це макроелемент, його в нашому організмі кілька кілограмів, — продовжує Борис Скачко. — Його добова потреба — 1 грам для дорослого, а для дитини, вагітної жінки, або мами, яка годує груддю, — 1,2–1,5 грама. Адже там втрати більші — дитині треба рости, а мама багато витрачає». Поповнювати запаси кальцію в організмі важливо і людям похилого віку. Адже з віком, наголошує фахівець, гормональні процеси змушують організм різко втрачати кальцій. «Якщо взяти статистику, то жінка після клімаксу кожні десять років втрачає половину того кальцію, який накопичила до 50 років, — каже Борис Скачко. — Тобто в перші десять років ситуація з кістками ще терпима, жінка втратила 50% кальцію, але кістки ще більш–менш міцні. Наступні десять років — ситуація критична. Бо якщо залишається лише 25% кальцію від необхідного, то кістки починають ламатися буквально від легких рухів». Ось чому в літніх людей, особливо жінок, переломи трапляються частіше, а зростаються гірше. Нерідко травма в пенсійному віці взагалі може прикувати людину до інвалідного візка. «А сьогодні гінекологи–ендокринологи кажуть, що гормональні порушення в жінок починаються вже не в 50 років, як раніше, а в 35! — наголошує пан Скачко. — Деякі в цьому віці ще й народжують: треба дитині віддавати кальцій, а в жінки в самої його не вистачає!».

Утiм фахівці не радять тут же бігти в аптеку і купувати відповідні препарати або, за бабусиним рецептом, товкти шкаралупу яєць, щоб поповнити в організмі запаси кальцію. Адже найкраще цей елемент засвоюється з харчових продуктів. Те ж саме стосується й вітаміну D. «Якщо ми маємо справу з гіповітамінозом з клінічними проявами, то тут без прийому фармакологічних препаратів не обійтися, — зауважує Марія Гулич. — А якщо це невиражений гіповітаміноз, тобто такий який маємо ми всі (в тій чи іншій мірі), то найкраще приймати вітамін D у вигляді продуктів харчування. Тоді він найкраще засвоюється, і ми не ризикуємо отримати гіпервітаміноз, тобто надлишок цього вітаміну, що теж не бажано». Проте маленьким дітям в осінньо–зимовий період педіатр все– таки може призначити «вітамін сонця» у краплях.

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Добова потреба кальцію міститься у 100 грамах твердого сиру. За радянськими стандартами, річна норма споживання твердих сирів на душу населення становила шість кілограмів. У незалежній Україні пік продажів припав на 2007 рік — тоді українці з’їдали по чотири кілограми сиру на душу населення (зараз — значно менше, адже ціни на продукт суттєво виросли). Якщо якісний твердий сир (а не сирний продукт із пальмової олії) щодня недоступний вашій родині, купуйте плавлені сирки, молоко, м’який сир, йогурти та інші молокопродукти, а також горіхи, мак, кунжут, боби, зелень, капусту–броколі — в них також міститься кальцій. Щоправда, з рослинних продуктів кальцій всмоктується гірше.

ДО РЕЧІ

Чай та кава блокують виробку вітаміну D надлишковою кількістю кофеїну, а також виводять із організму кальцій. Але якщо ви ніяк не можете відмовитися від цих напоїв, то принаймні обмежте їх вживання. Особливо корисним буде з’їдати з чаєм–кавою сир. «Чай і кава мають у своєму складі щавлеву кислоту, яку зв’язує кальцій, — пояснює Борис Скачко. — Якщо людина випила кави, кислота потрапляє у кров. Там кальцій є завжди. Але майте на увазі, що щавлева кислота, сполучена з кальцієм, у вигляді камінців–оксалатів може накопичуватися в нирках. Якщо ми вживаємо чай або каву з продуктом, що має кальцій, наприклад, з бутербродом із твердим сиром, то це буде ідеальна комбінація — кальцій зв’язує щавлеву кислоту в кишечнику і, не розчинившись, просто покидає організм. Так, свої запаси кальцію тим шматочком сиру ми не поповнимо, зате збережемо таким чином ті запаси кальцію, які є в крові». Саме тому й зелений щавлевий борщ корисно їсти зі сметаною — спрацьовує той же принцип.