«Кнопкодави» у КС для «кнопкодавів» у ВР

Нинішній Констититуційний Суд ще раз довів свою здатність легітимізувати будь–яке рішення, яке влада Януковича не може провести в інші способи. Найбільш кричущим був вердикт КС щодо потреби повернути в Україну Конституцію в «кучмівській» редакції 1996 року. А тепер маємо справу із найшвидшим висновком, зробленим на вимогу Партії регіонів. Провадження було відкрито 9 липня, вже через два дні суд на чолі із земляком Президента Анатолієм Головіним ухвалив рішення, а вчора його оперативно оголосив. І це — в період відпусток!

Ідеться про запит «регіоналів» щодо процедури обрання й відкликання Голови Верховної Ради. Нагадаємо, що минулого тижня, коли більшість відверто сфальсифікувала голосування за мовний законопроект Колесніченка — Ківалова, спікер Володимир Литвин відмовився підписувати цей закон. Перед «більшовиками» постала потреба або усунути Голову ВР, або забезпечити легітимізацію закону в інший спосіб. Оскільки для будь–яких рішень ВР потрібен підпис спікера — вирішили піти через Конституційний Суд. Адже Литвин свого часу встановив «запобіжник» проти своєї відставки — Рада записала в регламент, що для обрання Голови потрібна участь у голосуванні як мінімум 300 депутатів. А в «регіоналів» конституційної більшості наразі немає.

Тож КС визнав неконституційними положення закону «Про регламент Верховної Ради» в частині обрання Голови ВР таємним голосуванням за обов’язкової участі 300 нардепів. КС визнав, що це «не гарантує відкритості в роботі». Отже, «кнопкодави» тепер можуть звільнити спікера простим голосуванням через систему «Рада». І призначити свого ставленика, який підпише по­трібний для виборців закон.

Як каже віце–спікер від БЮТ Микола Томенко, «для доведення до абсурду поняття демократії в Україні Партії регіонів залишилося звернутися до КС і з метою відкритості в Україні скасувати таємне голосування на виборах до органів місцевої влади, Верховної Ради та Президента. Поставити «смотрящих» від влади на підприємствах і в установах, яким демонструватимуть бюлетені, а потім їх підраховуватимуть».

Заступник Голови ВР наголошує, що тепер є проблема з попередніми рішеннями КС, який вважав, що процедура організації діяльності парламенту є «виключно прерогативою самої Верховної Ради та визначається законом про регламент, підписаним Президентом ». Напередодні в листі до КС на це вказував і Володимир Литвин, але — марно.

«Рішення КС стосується конституційних змін до регламенту або, скажімо так, є зауваженням щодо діючої процедури обрання і звільнення спікера та нового керівництва Верховної Ради, — каже в коментарі «УМ» політолог Володимир Фесенко. — Ідеться, звичайно, про сценарій звільнення Литвина — він обирався парламентською більшістю, зараз вступив із нею у протиріччя. Але сенс в іншому, і стосується не тільки нинішньої ситуації з Литвином, а й того, як будуть обирати спікера в наступній Раді. Закон Забарського (про внесення змін до регламенту. — Авт.) готувався саме для цього — не під звільнення Литвина, а для того, щоб зменшити ризики «спікеріади» вже в новій ВР».

На думку Фесенка, «щодо закритого і відкритого режиму голосування — це справа депутатів, тут нема питань. Але щодо участі у виборах спікера не менше 2/3 депутатів — тут, на мій погляд, дійсно є певне протиріччя не стільки з буквою Конституції, скільки з її духом, тому що у процесі участі у виборах тут вимагається непряма конституційна більшість. А коли йдеться про конституційну більшість — це вже справа компетенції КС».

Ще одна проблема, в якій Фесенко згоден із «регіоналами», — це те, що «спікер не може вирішувати, підписувати йому той чи інший закон чи ні. В ситуації з мовним законом дійсно є проблема його легітимності, і тут уже питання, як спікеру підстрахуватися: звертатися в суд чи до юридичного управління ВР, оскільки є порушення регламенту. Тобто він має обґрунтувати свою позицію в питанні непідписання мовного закону. А от по закону Забарського Голова ВР не має права не підписувати закон на власний розсуд. Треба бути чесним до кінця: не подобається нинішня ситуація у ВР — іди, а не чіпляйся за крісло. Тим паче, я переконаний, що «закон Ка–Ка» не знищить українську мову, як її не знищили ні Валуєвський циркуляр, ні Емський указ. Так, він політично некоректний і збурює суспільство, але загрози українській мові не несе».

ЩО ДАЛІ?

За даними Миколи Томенка, представники провладної більшості вже почали збір підписів за проведення позачергової сесії парламенту. 31 липня є найбільш вірогідною датою, коли відбудеться таке засідання.

«Треба зібрати 150 підписів, потім треба їх опублікувати», — сказав Томенко, зазначивши, що тут знову колізія: оприлюднення підписів є виключно компетенцією Голови Верховної Ради. А Володимир Литвин — у відпустці, і навряд чи захоче давати зелене світло своїй відставці.