Зе-стратегія воєнних помилок: ризики і загрози, з якими Україна почала 2025 рік
З чим, окрім інавгурації президента США Дональда Трампа, почали ми новий рік? >>
Імунітет нардепів можна скасувати
Конституційний Суд не дозволив Верховній Раді вносити зміни до Конституції в частині скасування недоторканності Президента і суддів. Таке рішення КС оприлюднено вчора.
Конституційний Суд дав відповідь на подання народних депутатів від опозиції, які зареєстрували свій проект змін Основного закону — з тим, щоб позбавити імунітету і членів парламенту, і Президента, і суддів.
Якщо пропозиції послабити Президента й суддів КС визнав неконституційними, то щодо нардепів дав «зелене світло. Так, КС визнав можливими зміни до статті 80 Конституції, якими з Основного закону пропонується вилучити норми про те, що депутатам ВР гарантується недоторканність. При цьому слід зберегти положення про депутатський індемнітет — депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в Раді.
Колізії навколо Литвина
Спікер Володимир Литвин вважає, що процедура обрання і звільнення Голови парламенту не підпадає під юрисдикцію Конституційного Суду. Про це йдеться у його листі до КС щодо відповідного подання «регіоналів». «Це питання винятково внутрішньої організації діяльності єдиного органу законодавчої влади», — цитує лист прес–служба ВР.
Нагадаємо, ідеться про намагання парламентської більшості усунути Литвина з посади або змусити його підписати закон про мови. Наразі є чинною норма про потребу таємного голосування у ВР за участю 300 депутатів. «Більшовики» проголосували за зміну регламенту з тим, аби увільняти й призначати спікера простим відкритим голосуванням, але Литвин не підписує й цей закон.
Тож Партія регіонів просить КС ще про одне — роз’яснити, які мають бути дії у випадку, якщо спікер відмовляється підписати закон. «Існує прямий обов’язок Литвина підписати закон. І інших варіантів немає», — повідомив «Українській правді» «регіонал» Вадим Колесніченко.
ПА ОБСЄ закликала допустити до виборів Тимошенко й Луценка
Парламентська асамблея ОБСЄ закликає Україну переглянути ст. 364 і ст. 365 Кримінального кодексу, гарантувати медобслуговування Юлії Тимошенко, Юрія Луценка й Валерія Іващенка, а також допустити їх до виборів 2012 року. Про це йдеться в тексті резолюції, ухваленої на засіданні ПА ОБСЄ. Її вчора оприлюднив голова Комітету ВР із закордонних справ Олег Білорус, зазначивши, що «Парламентська асамблея ОБСЄ висловила стурбованість загальним погіршенням політичного становища в Україні з погляду виконання нею своїх зобов’язань у сфері прав людини, верховенства закону й демократії, і зокрема утриманням під вартою Юлії Тимошенко й випадками неналежного поводження з нею».
З чим, окрім інавгурації президента США Дональда Трампа, почали ми новий рік? >>
Дональда Трампа привітав російський лідер володимир путін зі вступом на посаду президента США і заявив, що готовий до діалогу щодо війни рф проти України. >>
Майк Волтц, який стане радником новообраного президента США Дональда Трампа одразу після інавгурації, озвучив три «ключові частини» плану Білого дому щодо припинення війни росії проти України. >>
У неділю, 19 січня, президент Володимир Зеленський підписав указ, який надає силу рішенню РНБО про санкції щодо пропагандистів, які працюють на Росію, а також позбавив державних нагород низку проросійських діячів. >>
Служба безпеки та ДБР задокументували нові факти підривної діяльності колишнього народного депутата України, який переховується за кордоном та публічно виправдовує збройну агресію рф. >>
Скориставшись підробленим висновком військово-лікарської комісії колишній керівник КП "Київський метрополітен" незаконно виїхав з України. >>