Не зберуть селяни — видобудемо з шахт!

Жнива–2012 підкралися якось дуже непомітно: тільки–но відлунав останній свисток фінального матчу на Євро, як виявилося, що час випускати на поле комбайни. Перший запуск двигунів важкої збиральної техніки відбувся під дуже нехороший супровід: прогнози врожаю виявилися напрочуд скромними — на минулорічні рекорди ніхто навіть не планував претендувати. Профільне міністерство устами свого очільника Миколи Присяжнюка заявило — збіжжя зберемо 47 млн. тонн. Проти 56,1, намолочених торік. Але чиновник нагадав ще про перехідні запаси та запевнив: голодним не залишиться ніхто!

Різні погляди на одне поле

Незалежні експерти, як це не сумно, не «повелися» навіть на порівняно песимістичну урядову цифру. Так, експерти аналітичного центру «Украгроконсалтинг» спочатку назвали цифру 45,5 млн. тонн, а потім знизили її до 43,4 млн. тонн. А буквально позавчора уряд оприлюднив новий прогноз: 45,3 млн. тонн. Експерти Українського клубу аграрного бізнесу виявилися ще песимістичнішими: за їхнiми словами, сьогодні можна говорити щонайбільше про 44 тис. тонн, але це в ідеальному випадку. Якщо ж погода буде такою ж спекотною або ж проллються дощі, то українські селяни зберуть не більше 40 млн. тонн збіжжя.

Але такі дрібні укуси аналітиків аж ніяк не зіпсували настрою Прем’єр–міністрові України Миколі Азарову, який на вчорашньо­му засіданні Кабінету Міністрів аж світився оптимізмом. «Жнива ввійшли у вирішальну фазу. У збиральну кампанію вже включилися всі регіони країни, — в радянському стилі почав він. Забувши додати хіба що про «битву за врожай». — Середня врожайність пшениці в центральних регіонах, де зосереджені основні обсяги зернових, складає приблизно 30 центнерів iз гектара. Це покращує перспективи валового збору врожаю в цілому».

Міністрам і пресі Азаров повідомив: зібрано вже на чоти­рьох мільйонах гектарів. Що становить 40% від загальної площі. «Ми маємо на сьогодні 8 мільйонів тонн зерна нового врожаю. Це досить непогані показники. Хліба вистачить і на внутрішнє споживання, і, підкреслюю, на експорт», — продовжував сипати оптимізмом очільник уряду. Найсмішніше, що приблизно в той самий час один із ключових членів його команди, професійний борець за врожай — міністр АПК Микола Присяжнюк, творчо продовжив розпочату начальником тему експорту зернових. І... знизив прогноз експорту! Із 22—23 млн. тонн до 20 млн.

Причому крива до пониження прогнозів спостерігається чітко — як зазвичай буває у неврожайні роки. Проти нинішньої влади зіграла і погода — посухою охоплена половина посівів. Відтак під палючим сонцем колосся не встигає повноцінно дозріти, зерна у ньому мало, і те, що є, — невисокої якості. У степовій зоні замість традиційних 22 ц/га сьогодні збирають усього 16 центнерів.

Селяни обожнюють уряд! За словами уряду...

Зниження врожаю хліба в Україні може призвести до вкрай неприємних наслідків — подорожчання головних продуктів харчування. Щоби впоратися з проблемою, її потрібно хоча б констатувати. Тим часом Прем’єр–міністр — і це найбільше єднає його з попередниками — до будь–яких кризових явищ ставиться по–філософськи. Або намагається заговорити їх. «Минулого тижня під час робочих поїздок я спілкувався з аграріями, які займаються вирощуванням зернових на Житомирщині», — глобально почав він. І продовжив: «У Криму я ознайомився з роботою сільгосппідприємства «Антей», яке, крім вирощування зернових культур та овочів, одночасно побудувало потужності з очищення насіння. Приємно відзначити оптимістичний настрій у людей, з якими я зустрічався, та їх розуміння, що уряд послідовно реалізує програми підтримки на довгостроковій основі». І ще одна самопо­хвала: «Селяни відчули, що таку підтримку уряд поставив на довгострокову основу. Ми не маємо права їх підвести».

На переконання керівника уряду, українське зерно матиме високу ціну. Що, з огляду на кон’юнктуру ринку — зниження врожайності, — виглядає цілком логічно. Якщо не враховувати деяких нюансів. А Прем’єр Микола Азаров їх не враховує — і робить черговий висновок: «А це означає, що вітчизняні аграрії можуть розраховувати не тільки на повернення вкладених коштів, а й на пристойні прибутки».

Остання фраза різко контрастує з висновками незалежних експертів. За словами Українського клубу аграрного бізнесу, селяни матимуть не додаткові прибутки, а незаплановані збитки — в сумі 5,6 млрд. гривень. Цю математику експерти пояснюють просто: низька врожайність автоматично збільшує собівартість вирощеної продукції. За розрахунками УКАБ, сьогоднішня собівартість тонни пшениці становить 1,8—2 тис. грн. У той час як ціни реалізації — у залежності від якості — становлять 1,5—1,7 тис. грн. Відтак «пристойні прибутки» обернуться збитками — 300—400 грн. на кожній тонні.

Утiм погода — це не єдине, що загрожує сьогодні українському селянину. Серед явних і потенційних небезпек — влада. Та сама, яка обіцяє шалені прибутки. За словами керівника УКАБ Алекса Ліссітси, ухвалена торік постанова щодо нормативів грошової оцінки земель збільшила орендну плату за ріллю та збільшила вартість земель на 75,6%. І якщо торік орендарі заплатили за свої поля 6 млрд. гривень, то цьогоріч будуть змушені видати цілих 10,5 млрд. грн. А знайти додаткових 4,5 млрд. за тотального неврожаю, глибину якого, здається, сьогодні не усвідомлюють ні уряд, ні експерти, буде непросто.

Тому до прогнозованих 5,6 млрд. гривень збитків через посуху варто додати 75% «міністерського податку». Як наслідок селяни отримають «дірку» в 10 млрд. гривень.