«До корови треба ставитися, як до фабрики»
Уявити подвір’я українського селянина без корови донедавна було просто неможливо. Навіть у радянські часи, коли так звані дрібновласницькі інтереси геть не схвалювалися тодішньою владою, родина колгоспника тримала у своїй господарці й корівчину, і поросят із птицею. Розвал колгоспів спричинив бум у молочній галузі — головне молоко стали виробляти господарства селян–одноосібників. Але непродумана цінова політика переробників звела нанівець селянський запал і спричинила масове вирізання худоби. Як наслідок — сьогодні у селах стало немодно мати корову–годувальницю. Особливо серед молодих сімей, які бачать невдячність важкої праці, шукають інші джерела заробітку.