Купальська декларація

10.07.2012
Купальська декларація

Задля акту об’єднання патріотичні сили обрали як символічну дату, так і знакове місце. Дата: 07.07.12, або день Івана Купала (в православній традиції — Іоанна Хрестителя). Тож не дивно, що форум патріотів розпочався у цей святковий день iз молитви та благословення на добру справу від Патріарха Київського і всієї Руси–України Філарета, яке передав учасникам отець Борис. Місце — Київський будинок вчителя на Володимирській, 57. Адже під світлими склепіннями цієї історичної будівлі не раз вирішувалася доля України в часи як Центральної Ради, так і Директорії УНР. Звучить гімн України, після чого делегати (поруч з активістами з регіонів можна було побачити і окремих народних депутатів від «Нашої України», колишніх «помаранчевих» «губернаторів» тощо) одноголосно підтримали Декларацію про об’єднання патріотичних і національно–демократичних сил України. Кількість пунктів у цій Купальській декларації також виявилася символічною — рівно сім.

 

«Збережемо Україну!»

Отже, Декларацію про об’єднання підписали політичні партії «Наша Україна», Українська народна партія та Конгрес українських націоналістів, а також понад тридцять громадських організацій, серед яких «Просвіта», «Меморіал», Союз офіцерів України, Союз ветеранів України під головуванням Ігоря Юхновського, низка молодіжних та фахових організації аграріїв, освітян, медиків, об’єднань патріотичного спрямування.

В декларації наголошується, що, крім спільної участі у виборах, партії ставлять за мету формування єдиної української політичної сили «для забезпечення політичної відсічі та громадянської протидії наступу антиукраїнських сил». Патріоти переконані, що, лише об’єднавшись, вони зможуть «якісно змінити державну політику та повернути Україну на незворотний шлях демократії, добробуту та європейського розвитку».

Ініціатора створення патріотичної опозиції Президента (2005—2010) Віктора Ющенка учасники форуму зустрічали оплесками і стоячи, ще й скандуючи призабуте з часів Майдану: «Ю–щен–ко!». Лідер «Нашої України» цього разу був лаконічним (його виступ тривав лише десять хвилин) і говорив жорстко, адже «над Україною нависла загроза реалізації антиукраїнського плану».

«Я переконаний, що події, які сьогодні відбуваються в Україні, — це уроки, з яких ми повинні зробити правильні висновки, — куди йти, з ким iти, які ідеї нам потрібно відстоювати», — наголосив Віктор Андрійович. — Бо сьогодні в країні все, що називається словом «українське», знаходиться під анафемою — твоя мова, твоя культура, твоя книжка чи фільм, твоя церква! Яскравим прикладом є цинічне знущання над державною мовою».

Ющенко закликав однодумців не допустити розколу країни, який нав’язується суспільству. На його думку, найактуальнішим гаслом для України сьогодні має бути гасло «Збережемо Україну». «Ми не хохли, ми не малороси, ми — нація, яка може дати відповідь на будь–яке внутрішнє питання розвитку, тільки не треба нам творить протистоянь, — сказав екс–Президент. — Якщо у вас є вибір — у вас є шанс, тому не треба опускати голови і говорити, що нам нічого не допоможе. Сьогодні потрібно пробачити один одному і стати поряд. Сьогоднішнє об’єднання відкрите для всіх політичних і громадських сил, які поділяють наші погляди».

Потрібна потужна національна партія

Лінію щодо збереження України продовжили й інші засновники об’єднання, яке має поки що робочу назву — Союз патріотичних сил «Наша Україна». Голова КУНу Степан Брацюнь нагадав, що «влада донецьких прийшла на хвилі суспільної агресії» після світової кризи. «Реставрація радянського стилю керування країною, залежність посадовців від Кремля, помножені на кримінальний досвід життя і поведінки, є крайньою гротескною формою відображення того деморалізованого стану, в якому опинилися всі ми, — зазначив пан Брацюнь. — При цьому ми засуджували «помаранчеву» владу, чиновників, кого завгодно, крім самих себе. Але сьогодні всі ми є свідками й учасниками третьо­го за часи незалежності поступового піднесення духу!».

Відтак голова виконкому «Нашої України» Сергій Бондарчук закликав учасників «утвердити новий стандарт української політики, який стане альтернативою як теперішньому владному паразитизму, так і популізму об’єднаної опозиції». На його думку, так звана опозиція, створена на базі КОДу, не є патріотичною за своєю сутністю і має чимало відомих пристосуванців.

Пан Бондарчук підкреслив, що «парламентські вибори 2012 року — це питання не тільки політичної перспективи для патріотичного руху, це ви­бір траєкторії розвитку держави». Тому, на його переконання, результат патріотичних сил на виборах дасть відповідь на те, якою буде Україна у найближчі 10—20 років. «Наша місія — об’єднати всі здорові патріотичні сили суспільства: і в політиці, і в культурі, і в бізнесі, — резюмував «нашоукраїнець». — Це і буде справжній модерний патріотизм: не словом, а ділом створити передумови для розвитку сучасної європейської України. Це буде нелегкий шлях. Він не буде встелений трояндами. Але дорогу здолає той, хто йде!».

На необхідності створення потужної національної партії наголосив і голова УНП Юрій Костенко. Адже надії патріотів на легку українську дорогу в 1991 році не виправдалися, а у Верховній Раді ніколи не було справжньої патріотичної більшості, яка вболіває за українське. «Тому маємо робити не черговий виборчий проект, а потужну партію, боротися на виборах не за проходження бар’єру, яким би високим він не був, а за політичну владу українців, яка починається з парламентської більшості», — підняв планку пан Костенко.

Спочатку — слово, потім — назва та рейтинги

Уже по завершеннi форуму Віктор Ющенко пояснив пресі, чим саме українська опозиція відрізняється від об’єднаної опозиції Тимошенко—Яценюка. По–перше, це «спроба запропонувати мільйонам людей альтернативу вибору». При цьому об’єднання патріотів (яке журналісти вже прозвали «Правицею») не спрямоване проти об’єднаної опозиції «За Батьківщину!». По–друге, для однієї з опозицій характерним є вождізм, як і для партії влади, а не демократія.

«Мій політичний проект — це не проект проти БЮТ. Тоді як політична авантюра, в якій живе сьогодні українська нація, полягає в проекті «ширки», де є дві мегапартії, які кажуть, що якщо ви не з нами — ви проти української демократії. Але це не відповідає дійсності, бо багато людей, як і я особисто, не поділяє погляди БЮТ і Партії регіонів. Це дві авторитарні сили, за якими стоїть вождізм, це проект однієї людини. За ними не стоїть національна ідея», — пояснив лідер «НУ» і додав, що «головним є формування нової української консолідуючої ідеї».

Усі «батьки–засновники» правої опозиції кажуть, що їхнє об’єднання збереже у своїй назві словосполучення «Наша Україна». «У нас існує три версії назви, які дискутуються у координаційній раді», — зазначає Віктор Ющенко.

Збереження бренду «Наша Україна» підтвердив і лідер УНП Юрій Костенко. За його словами, це попередня домовленість, оскільки цей бренд краще сприймається в суспільстві, ніж, наприклад, УНП чи Конгрес українських націоналістів.

Наразі голову УНП не цікавить перша п’ятірка списку нового об’єднання патріотів. «Після форуму почнеться виборча робота, створення спільних штабів, спільної рекламної продукції. Питання про першу п’ятірку поки не обговорюється», — сказав пан Костенко.

І наостанок — щодо перспектив проходження патріотів до парламенту. За словами Віктора Ющенка, «Правиця» розраховує отримати не менше семи відсотків голосів за партійними списками та підтримуватиме своїх кандидатів приблизно у вісімдесяти мажоритарних округах. Третина українців ще не визначилася у своєму виборі. Тож Ющенко переконаний, що «вони чекають такого проекту, як наш».

Юрій Костенко додає, що не варто покладатися на вчорашні рейтинги: «Спочатку було слово. Сьогодні це слово пролунало на форумі. Є багато українців, які вірять і підтримують нас!».

 

МОВОЮ ДОКУМЕНТІВ

Декларація про об’єднання патріотичних сил України

Ми об’єднуємося задля втілення в життя наших спільних цінностей та цілей:

1. Державна незалежність та безпека: протидія корупції, подолання енергетичної залежності, боєздатні збройні сили, демаркація кордонів та виведення російського флоту з України.

2. Демократія: захист прав і свобод громадян, свобода слова, справедливе правосуддя, чесні вибори за відкритими списками, контроль і прозорість діяльності влади, скасування пільг високопосадовців, широке місцеве самоврядування.

3. Цілісність нації: порозуміння у суспільстві, толерантність, рівність можливостей, єдність у різноманітності, співдружність українців усього світу, захист і підтримка українських громадян у будь–якій точці земної кулі.

4. Національна ідентичність: захист української мови як єдиної державної, підтримка вітчизняної культури, сприяння творенню єдиної помісної церкви, подолання наслідків комуністичного тоталітаризму.

5. Конкурентна економіка: підтримка українського виробника, розвиток внутрішнього ринку, сприяння малому підприємництву, дерегуляція і демонополізація економіки, протидія офшорним схемам.

6. Добробут громадян: підвищення зарплат і пенсій, скорочення безробіття, доступ до якісної медицини та освіти, адресний соціальний захист, вирішення житлової проблеми та проблеми трудової еміграції, екологічна безпека.

7. Європейський вибір: набуття Україною членства в Європейському Союзі та Північноатлантичному оборонному союзі, рівноправні відносини з Росією, регіональне лідерство на Балто–Чорноморському просторі.