Мешканці напівзруйнованої «п’ятиповерхівки», два під’їзди якої обвалилися у Луцьку 10 червня, досі живуть у готелі. Туди їх тимчасово відселили після НП, а власникам зруйнованих квартир пообіцяли придбати нові помешкання. Принаймні тоді влада обіцяла зробити це впродовж місяця. Мешканці вцілілих під’їздів також бояться проживати у будинку, посередині якого зяє руїна. Хоча їм зразу після обвалу радили поселятися у свої помешкання й нічого не боятися, бо місцеві спеціалісти ще в день трагедії на око визначили, що небезпека подальшого руйнування будинку не загрожує. І тільки тверда позиція наляканих людей, які були в шоковому стані після пережитого, змусила міських чиновників здатися — людей відселили всіх.
І ось місяць майже минув. А 79 лучан і досі живуть у готелі. Другого липня їм відверто натякнули, що пора виселятися, бо місто не може дозволити собі таку розкіш, як платити щодня по 11 тисяч гривень за їхнє проживання. Хто хоче, може повертатися у свої квартири, а хто боїться — у гуртожиток Педагогічного коледжу. Наразі й досі немає офіційних висновків експертизи, хоча її весь час обіцяють оприлюднити. Спочатку відкладали це з дня на день, тепер знову відклали до 6 липня. Хоча чимало спеціалістів, які оглядали зруйнований будинок, прийшли до висновку, що причиною руйнації цілого під’їзду стали не лише обвали несучих стін під час перепланування першого поверху під магазини. Біду спричинила низка обставин, а саме — будинок, якому вже 40 років, з самого початку був збудований із порушенням багатьох вимог будівельних норм. Тому в процесі експлуатації він руйнувався і ставав рік у рік небезпечнішим, поки не обвалився. Людей непокоїть єдине: чи можна проживати надалі в такому будинку?
Кабінет Міністрів виділив лучанам чималу суму на аварійно–відновні роботи — майже 12 мільйонів гривень. І на них уже готова проектно–кошторисна документація. Залишилося дочекатися висновку експертів. Однак роботи з укріплення стін першого поверху тривають, а почалися вони ще до того, як Київ виділив гроші. А це означає, що влада не має наміру відселяти людей. Очільник облдержадміністрації Борис Клімчук пообіцяв на «оперативці», що після реконструкції цей будинок прослужить ще 50 років. А його перший заступник Олександр Башкаленко дав зрозуміти людям, що квартир ніхто купувати не буде. Постраждалі ж добиваються, щоб їм на ці кошти придбали інше житло. Їх шокує прагнення влади витратити виділені державою кошти на реконструкцію зруйнованого будинку. Вони підрахували, що за 12 мільйонів гривень можна придбати інші квартири. Якщо коштів на всіх не вистачить, вони готові просити допомоги у благодійних фондів, аби всіх потерпілих забезпечити житлом і не поселятися у страшний будинок.
Днями вони написали у своєму листі до голови ОДА: «Не викликає сумніву те, що усі виділені кошти будуть «оформлені» на так звану «реконструкцію». Інша справа — куди вони підуть насправді? Але за цим повинні слідкувати спеціальні служби (КРУ, прокуратура), а ми, зі свого боку, також хочемо бути впевнені у правильності Ваших рішень та у законності витрати бюджетних коштів. Незалежні фахівці — архітектори та будівельники — стверджують, що будинок не придатний для подальшої експлуатації, а виділені на «реконструкцію» кошти будуть витрачені даремно, а тому ми хочемо висловити своє бачення вирішення цього питання. Ще раз просимо Вас, як представника Президента, прислухатися до думки спеціалістів, розібрати будинок, як такий, що не відповідає вимогам Державних будівельних норм та не може бути визнаний придатним до подальшої експлуатації». Потерпілі небезпідставно побоюються, що висновки експертів щодо причин руйнації будинку не будуть об’єктивними — їх просто можуть підігнати під проект реконструкції, який уже готовий.