У столиці буде створено спеціальний Центр реабілітації для дітей із діагнозом «аутизм». Про такі плани «УМ» повідомили у Головному управлінні охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації. За словами першого заступника начальника управління Валентини Залеської, спеціально сформована робоча група вже вирішує організаційні нюанси, зокрема визначає лікувальний заклад, на базі якого новостворений реабілітаційний центр запрацює найближчим часом.
Батьки діток–аутистів багато років змушені оббивати пороги високих державних установ, намагаючись привернути увагу до проблем, з якими стикаються їхні малюки. Зокрема, таких дітлахів без спеціальної підготовки не беруть до звичайних дитсадків і шкіл, тож і їхній розвиток, і освіта найчастіше лягають на плечі батьків. Адже не в усіх родинах, де підростає така особлива дитина, вистачає коштів на спеціалізовані приватні освітні заклади. Тепер, схоже, справу нарешті вдалося зрушити з мертвої точки, принаймні в столиці.
«У центрі працюватимуть корекційні педагоги — кваліфіковані фахівці з питань реабілітації дітей iз розладами зі спектра аутизму, — обіцяє Валентина Залеська. — Найближчим часом спільно з Головним управлінням освіти розробимо також план підготовки вчителів, які освоюватимуть спеціальні методики медичної допомоги дітям, хворим на аутизм. Зокрема, програми «Прикладного поведінкового аналізу», «Поведінкової терапії», «Флюртаймтерапії», «Методів спрощеної чи альтернативної комунікації».
Озброїтися новими знаннями і поглибити досвід у цьому питанні доведеться й сімейним лікарям та педіатрам — починаючи з районних поліклінік. Адже згідно з новою концепцією удосконалення психіатричної допомоги дітям, яку розробило Міністерство охорони здоров’я, медичну допомогу — консультації, терапію — мають надавати «на гідному рівні». «Певні зміни буде внесено до навчальних програм підготовки лікарів в інтернатурі із сімейної медицини та психіатрії, післядипломної підготовки з дитячої психіатрії. Це забезпечить більш ранню фахову допомогу дітям iз діагнозом «аутизм», — повідомила керівник прес–служби МОЗ Тетяна Тачинська.
Аутизм — вроджене психічне захворювання. Такий хворий ігнорує або активно відкидає спроби взаємодії із зовнішнім світом, уникає контактів з іншою людиною. Якщо цей контакт і встановлюється, то має переважно формальний, спотворений характер (адже мотиви вчинків, поведінки інших людей, їхні емоції та переживання дитині з аутизмом не зрозумілі). Дитина не утримує контакту «очі в очі»; не відгукується на своє ім’я (тоді як зі слухом усе гаразд); не звертається по допомогу; не намагається чимось поділитися; використовує іншу людину так, ніби це неживий предмет. Водночас якщо дитина–аутист вчасно отримує фахову медичну, педагогічну допомогу, здібності хворого можуть сягнути нормального і навіть геніального рівня, кажуть фахівці. За статистикою, на аутизм страждають 5—10 дітей на 10 000. Захворювання переважно обумовлюють спадкові чинники, порушення під час вагітності, пологові травми.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
