Це тільки в анекдотах усе так просто: «Як ви розслабляєтеся? — А ми не напружуємось!». Однак щоденне життя без хвилювань уявити майже неможливо. Призвідників душевного неспокою у сучасної людини не бракує: робота, домашні клопоти, економічні негаразди, навіть погода. Як наслідок — втома, песимізм, паніка і роздратування. Та головне, що нервова напруга не тільки позбавляє радості від життя, а й згубно позначається на здоров’ї.
Звісно, стрес — не хвороба, однак саме він спричиняє або ускладнює чимало захворювань. Особливо небезпечні нервові потрясіння для літніх людей, — у них із віком слабшають захисні сили організму. Як зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним недуг? Цікаво, що найбільш ефективні рекомендації — найпростіші. Психологи радять дотримуватися цих нескладних правил хоча б тому, що висновки про їхню ефективність вони зробили, виходячи з реальних історій своїх пацієнтів.
Отже, що радять фахівці? Берегти родинні зв’язки. Як свідчать численні дослідження, сімейні люди мають краще здоров’я, ніж самотні. У них нижчий ризик захворіти, потрапити в аварію й навіть передчасно померти. Частіше зустрічайтеся з друзями. Психологи стверджують: приятельські посиденьки зміцнюють душевне здоров’я. Коли наші внутрішні ресурси виснажуються, друзі здатні зменшити напругу, яку ми відчуваємо. Товариські контакти та моральна підтримка допомагають легше переносити повсякденні труднощі.
Не маєте домашніх улюбленців? Заведіть! Навіть науковці дійшли висновку: люди, які мають домашніх тварин, легше переживають удари долі. Простіше долати труднощі тим, хто має захоплення. Якщо людина відволікається на своє улюблене заняття, напруга і заклопотаність проблемами непомітно послаблюють свої пута.
Іноді свіжий погляд на подію допомагає побачити непомічений раніше вихід. Тому практикуйте неформальний підхід до справ.
Важливу роль відіграє духовність. Релігійні люди черпають сили у властивому їм ставленні до скрутних ситуацій, що ґрунтується на терпінні, співчутті, надії й розумінні. Ці якості послаблюють дію стресу і допомагають подолати життєві випробування.
Лікарі стверджують: ті, хто вдається до методів медитації і самозаспокоєння, можуть досягати зниження артеріального тиску. А це зменшує ризик хвороб серця. Такі люди спроможні стати над ситуацією (стресом), їхній погляд на події оптимістичний. Тож у всьому намагайтеся побачити прекрасне. А побачивши — посміхайтеся. І взагалі намагайтеся робити це частіше. Як з’ясували вчені, існує зв’язок між лицьовими м’язами і ділянкою головного мозку, відповідальною за вироблення «хімічних нейронів», що викликають приємні відчуття. Схожим чином діють обійми і поцілунки.
Коли висловлюєте власну точку зору, дбайте, аби вас правильно розуміли. Однозначно сформульована думка значно знижує непорозуміння, а відтак — і стрес. Важливо також уміти слухати.
Спорт — синонім здорового життя. Чому? Бо фізична активність, за висновком психотерапевтів, знижує напругу, пом’якшує депресію, підвищує низьку самооцінку. І ви впевнено кажете стресу: «Стоп!»
Ще один перевірений часом і досвідом антидепресант — відмова від шкідливих звичок. Якщо утриматися від куріння бодай два дні, легені та інші органи починають працювати краще, ризик захворіти на рак та серцево–судинні захворювання суттєво зменшується. Все це — медичні спостереження. Тож робіть висновки.
І не забувайте про харчування. Нехай ваш раціон буде поживний, але не жирний: фрукти, овочі, багато клітковини. Аби дати гідну відсіч стресу, організму знадобляться овес, гречка, пшоно, пшениця, рис, перлова крупа, кукурудза, білки рослинного походження, гарбузове і соняшникове насіння, олія, риба. Здорове харчування гарантує добре самопочуття.
Пам’ятайте: невдачі і потрясіння переживає кожен. Але важливо, щоб ці відчуття не панували над нашим життям. Це допоможе не тільки долати тимчасові прикрощі, а й зберегти здоров’я та повернути відчуття щастя.
Вивчивши звички первісної людини і негативні аспекти сучасного способу життя, професор психології Канзаського університету Стівен Іларді назвав близький до природи спосіб життя найкращим засобом боротьби з психічними розладами. Головний винуватець психічних проблем, вважає вчений, — сучасний спосіб життя. Якщо сто років тому від депресії страждав лише один відсоток населення, то нині — кожна п’ята людина.
Антидепресанти допомагають лише половині пацієнтів. Інших, вважає вчений, порятують звички предків. Зокрема, професор рекомендує збільшити споживання кислот омега–3 (що містяться в рапсовій, кунжутній, горіховій або оливковій олії; жирних і напівжирних сортах риби), активніше брати участь у колективній діяльності і більше спілкуватися з людьми, частіше й довше бувати на свіжому повітрі, підвищити фізичну активність і забезпечити собі повноцінний сон.
Найскладніше для журналістів, що замірилися на інтерв’ю з чільником Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова, академіком Василем Лазоришинцем, — застати директора в кабінеті: він переважно в операційній або в місті в справах Інституту чи Академії медичних наук України. >>
Зміни в режимі сну з віком, як з’ясували вчені, пов'язані з меншими шансами на якісне старіння. >>
юдський мозок, як загалом й інші органи, старішає поступово, але цей процес часто залежить від генетики та способу життя. >>
Порівняно з одруженими – неодружені люди мають на 80% вищий ризик розвитку депресії. >>
Відтепер у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського пацієнти з гострим мозковим інсультом та іншими патологіями судинної системи зможуть отримувати набагато якіснішу, ніж раніше, медичну допомогу. >>
Прокурори Тернопільської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях стосовно трьох лікарів та завідувача офтальмологічного відділення районної лікарні. >>
