Із прицілом на Катар: як збірна України готується виборювати місце на чемпіонаті світу
На тлі відсутності офіційних ігор у клубному українському футболі через війну основну увагу ще з квітня прикуто до збірної >>
Учора зранку Асоціація спортивної боротьби України оприлюднила список дев’яти «вільників», обраних тренерською радою для участі в Олімпійських іграх у Лондоні. До нього потрапили четверо жінок і п’ятеро чоловіків: Ірина Мерлені (вагова категорія до 48 кг), Тетяна Лазарєва (55 кг), Юлія Остапчук (63 кг), Катерина Бурмістрова (72 кг); Василь Федоришин (60 кг), Андрій Квятковський (66 кг), Ібрагім Алдатов (84 кг), Валерій Андрейцев (96 кг), Олександр Хоцянівський (120 кг).
Усе б нічого, якби напередодні не спровокував «розборки» срібний призер Олімпіади2008 Андрій Стадник. Львів’янин обурився, що його не взяли до команди й навіть не дозволили провести контрольну сутичку на внутрішній арені. Борець написав відкритий «лист обурення» з вимогою відставки багаторічного тренера збірної Руслана Савлохова. Стадника підтримав 21 спортсмен, у тому числі олімпійські медалісти Тарас Данько та Василь Федоришин. Але чи мав Стадник на це право?
Насправді — за останні три сезони він не виграв жодної нагороди офіційних змагань, перемігши лише на київському міжнародному турнірі в лютому цього року. Але ж після того були провали на ЧЄ2012 і першому відборі на Олімпіаду. Тож виглядає закономірним, що на другу кваліфікацію тренери послали вже молодого Андрія Квятковського, котрий і здобув перепустку до Лондона у вазі до 66 кг.
Думається, справа тут зовсім не в тому, що Квятковський — підопічний Савлохова, як це хоче представити публіці Стадник. Навпаки — тренер тривалий час сліпо вірив і в Стадника, і в Федоришина, надаючи їм особливі умови підготовки й періодично нехтуючи суто спортивними принципами відбору, що є доволі рідкісним явищем. Але коли львів’янин не з’явився на обов’язковий турнір «Чорне море» в Одесі, терпець наставника збірної урвався.
Андрієві ж хочеться побажати подумати над своєю поведінкою на килимі й поза ним і не поливати брудом людей, які допомагали йому та його родині. Скажімо, не заперечували, аби дружина спортсмена, Марія Стадник, виступала за Азербайджан — причому без звичного в таких випадках дворічного «карантину». Президент АСБУ Ельбрус Тедеєв посприяв тому, аби їй скоротили дискваліфікацію за допінг із двох років до одного. І, що цікаво, Марічка продовжує тренуватися на батьківщині, та й від українського громадянства не відмовлялася. На це також закривають очі. Сам же Стадник, перебуваючи в Азербайджані, дозволив собі сказати, що роститиме з сина чемпіона для цієї держави...
На тлі відсутності офіційних ігор у клубному українському футболі через війну основну увагу ще з квітня прикуто до збірної >>
Після рішення не догравати поточний чемпіонат клуби УПЛ почали розглядати варіанти, що ж робити далі в контексті наступного сезону, адже вже у липні стартують відбіркові матчі єврокубків. >>
Коли навколо діяльності певної національної федерації з’являється занадто багато галасу >>
Після перемоги над представником німецької бундесліги національна збірна України переграла команду з італійської Серії А. >>
На літніх Дефлімпійських іграх, що проходили в Бразилії, збірна України здобула 138 медалей (62 золоті, 38 срібних та 38 бронзових) і стала абсолютним переможцем. >>
Христина Дмитренко - чемпіонка юнацьких Олімпійських ігор та призерка Чемпіонату світу з біатлону. З початком війни дівчина замість спортивної гвинтівки узяла в руки автомат та стала на захист Батьківщини проти російської навали. >>