Європа схаменулася

      Дев'ять років минуло з часу підписання меморандуму про взаєморозуміння, який передбачав зобов'язання сторін: закриття Чорнобильської АЕС — з нашого боку та виконання низки умов — з боку Європейської Комісії (ЄК) та країн «великої сімки». Серед інших «цяцянок» Захід обіцяв надати кредит на добудову потужностей, які замінять ЧАЕС, конкретніше — профінансувати блоки на Хмельницькій та Рівненській станціях. Тепер потяг нібито зрушив з місця.

Безпека на побігеньках у бізнесу чи навпаки?

      У липні ЄК визначиться з наданням кредиту розміром у 83 мільйони євро на модернізацію другого енергоблоку Хмельницької АЕС та четвертого блоку Рівненської АЕС. Про це повідомив радник при ЄК Дерек Тейлор під час «круглого столу» на тему «Ядерна безпека в Україні», організованого Трансєвропейською асоціацією політичних досліджень. Як повідомляє німецьке видання Deutsche Welle, наразі Єврокомісія очікує доповіді французьких і німецьких експертів про стан безпеки енергоблоків на ХАЕС та РАЕС. За словами радника, саме від їх висновків залежатиме, чи виділить ЄК гроші на модернізацію цих об'єктів.

      Пан Тейлор підкреслив, що в Комісії є люди, які виступають проти ядерної енергетики, тому позитивне рішення щодо України приймуть лише за умови високого рівня безпеки атомних блоків. Дерек Тейлор повідомив також, що з початку 1991 року, згідно з програмою TACIS, Єврокомісія виділила для ядерної безпеки нашої країни близько 500 мільйонів євро. Варто зауважити: впродовж останніх трьох років майже половину бюджетних призначень TACIS з ядерної безпеки ЄК спрямувала до України.

      Утім грошей на безпеку останнім часом ми особливо не просили. Україні конче необхідно було добудувати атомні блоки. Причому Захід дев'ять років водив нас за носа, — це по-перше. По-друге, оті майже півтора мільярда доларів, у які він оцінив вартість робіт з добудови ХАЕС-2 та РАЕС-4, значною мірою спрямовувалися не на ті цілі, про які ми заявляли. Майже половина коштів з кредиту осіла б на Заході у вигляді гонорару їхнім фахівцям, менеджерам, аудиторам, консультантам та іншим «халявщикам», а також у вигляді плати страховим компаніям та відсотків за кредити. Зрештою, промучившись кілька років, НАЕК «Енергоатом» прийняла рішення: добудуємо блоки самотужки. Недарма ще рік тому держсекретар Мінпаливенерго на черговій нараді в Нетішині заявив, що блоки-то ми збудуємо, але Захід зi своїми кредитами може не вскочити в «останній вагон потяга». Вкласти свої кошти у добудову вони вже не встигли — протягом двох-трьох місяців станції запрацюють, але у «філософське питання» підвищення безпеки вони ще мають намір «ускочити».

      Україна розраховує, що, крім 83 мільйонів євро від ЄК, ще 42 мільйони євро надасть Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Остаточне рішення щодо останнього приймуть 6 липня у Лондоні, після чого вітчизняний парламент повинен буде ратифікувати кредитну угоду. Але спочатку наша країна планує провести презентацію нових блоків у Європі. Як зазначив президент НАЕК «Енергоатом» Сергій Тулуб, європейське суспільство повинно знати, що ми добудовуємо. «Усі поєднують Україну і Чорнобиль, — наголосив він, — а тут два блоки вводять, і обидва в один рік. І тому до нас така прискіплива увага. Але нічого. Ми для всіх відкриті. Будь ласка, хто хоче, приїздіть, перевіряйте».

      Європейцям потрібна упевненість щодо безпеки нових українських атомних блоків i тому, що з їх запуском Україна вийде на третє місце за обсягами виробництва електроенергії в Європі. Отож, якщо раніше зазначали, що нові потужності мають лише компенсувати закриття ЧАЕС, то тепер ідеться про можливість експорту частини електроенергії. Проте європейські країни досить прискіпливо ставляться до так званої «чистоти» виробленої енергії, а тому кредит від Європейського банку можна розглядати і як гарантію такої «чистоти».

Росіяни не потрібні

      Як стверджує Сергій Тулуб, український Енергоатом вирішив відмовитися від російського товарного кредиту на добудову станцій. Нагадаємо, росіяни запропонували цей кредит тоді, коли переговори з Євробанком реконструкції та розвитку, здавалося, зайшли у глухий кут. Виявилося, що російський кредит, який свого часу за вигідністю протиставляли західному і подавали як ледь не братню допомогу, насправді був не таким уже й привабливим. «Коли ми розглянули умови кредитування та перелік запропонованого обладнання, то дійшли висновку, що зможемо самі дешевше придбати його на російських заводах», — заявив пан Тулуб.

Хто розiкрав кредит?

      Один народний депутат України написав лист-звернення до громадян області стосовно добудови атомної станції на Хмельниччині. Він, зокрема, зазначив, що станція виділяє недостатньо коштів на регіональні потреби. Але, по-перше, чому атомники повинні виділяти кошти на будівництво доріг та шкіл, якщо для цього існують райради, скажімо, в Славуті або Острозі? По-друге, навіщо рубати курку, яка нестиме «золоті яйця»? Станція забезпечує левову частку обласного бюджету. До парламенту проштовхують інформацію суто пропагандистського гатунку, причому досить недолугу. Скажімо, у центрі Нетішина, який розташований за чотири кілометри від ХАЕС, рівень радіації стабільно на позначці 9—10 мкр\год, а у Хмельницькому — 14—15 мкр\год. У це, можливо, хтось не захоче повірити, але останній показник можна побачити, наблизившись до заводу «Новатор» (колишній радіозавод). А першу цифру навіть не варто ставити під сумнів, тому що на станції працюють класні фахівці, які мають можливість перевірити лічильниками рівень радіації. Їх ніхто не обдурить. До речі, часто-густо заміри показують, що рівень радіації у навколишніх селах вищий, ніж у Нетішині.

      Але краще надати слово фахівцю. На надуманi закиди, які було озвучено у Верховній Раді, відповів перший директор ХАЕС, ветеран Великої Вітчизняної війни Олексій Томенко. Без редагування, лише зi скороченнями пропонуємо його лист нижче.

«Пане народний депутате!

      Оце вже втретє прочитав ваші нісенітниці, що публікує шанована мною газета щодо Хмельницької АЕС, і вирішив викласти свою думку з питань, які ви так настирливо порушуєте. Думку людини, яка з самого початку будівництва Хмельницької АЕС брала активну особисту участь у спорудженні першого і другого її енергоблоків, у будівництві міста Нетішин, у якому сьогодні проживає понад 34 тисячі мешканців.

      Ви точно констатуєте, що сьогодні в цій тридцятикілометровій зоні, як і по всій області й в Україні, не працюють ФАПи, клуби, є обшарпані школи, розбиті дороги і багато-багато інших різних негараздів. Але при чому тут Хмельницька АЕС, і тим більше її другий енергоблок, який з вини подібних вам депутатів не було введено в дію у 1991 році? Хіба у цьому винний колектив працівників ХАЕС?

      Ви ж добре знаєте, хоч і не доводите до відома виборців (а якщо не знаєте, то знайте), що для його пуску в 1991 році було потрібно всього 15 мільйонів радянських карбованців і чотири місяці часу. Де ж ви і вам подібні були, коли заангажовані люди блокували будівництво цього блоку, не кажучи вже про третій та четвертий, тим самим чинячи перепони розвитку тридцятикілометрової зони і всього регіону, включаючи й Ізяславщину?

      Ви стверджуєте, що сьогодні так звані чиновники ХАЕС винні у тому, що будівництво другого енергоблоку завдає державі великих збитків. Я довіряю вашому розслідуванню, з якого випливає, що випадки недбальства, зловживань окремими керівниками у минулому мали місце і призвели до значних втрат, особливо у період мораторію та вексельної системи і взаємозаліків, з чим потрібно обов'язково розібратися і винних притягнути до відповідальності, що і робить сьогодні прокуратура. Але де вона була, коли діяли взаємозаліки, вексельна система, що сприяли зловживанням? Дрімала. А коли й виявляли певні неподобства, то суди виправдовували розкрадачів. На жаль, ви нічого не сказали про те, що збитки, яких припустилися чиновники на ХАЕС, мізерні у порівнянні з тими, що їх завдали мораторієм, тому що сьогодні добудова другого енергоблоку обійдеться державі й народу вже не у 15 млн. радянських карбованців і чотири місяці праці, а у 550 млн. доларів США і тринадцять років. Крім того, багато обладнання пролежало ці роки просто неба і стало непридатним. Депутати тодішньої Верховної Ради, прийнявши рішення про мораторій на будівництво АЕС, дозволили можновладцям позичити 12 млрд. доларів США, щоб їх розікрали і виросла купа мільйонерів, і навіть мільярдерів, котрі збудували собі райське життя, за яке розплачуватимуться наші діти, онуки, а може, й правнуки.

      Та щось не чути, щоб у нашому парламенті ви, як й інші депутати, виносили ці питання на обговорення. Чи може, за ці 12 млрд. доларів щось збудували, створили нові робочі місця для мільйонів безробітних, щоб українці не тинялися по закордонах? Не знаєте? Зате ви дуже добре знаєте, як на Хмельницькій АЕС «погано збудовано перший енергоблок і погано будується другий». А слід вам знати, що перший енергоблок є нині одним із найкращих з-поміж збудованих у Радянському Союзі. За 17 років експлуатації він жодного разу не був у критичному стані, не загрожував життю і здоров'ю нетішинців.

      Переконаний, що другий енергоблок буде ще надійнішим і працюватиме на користь народу і держави. Ми, атомники, пишаємося тим, що виробляємо половину всієї електроенергії України.  Марні спроби переконати населення вашого виборчого округу, буцімто ХАЕС винна у тому, що підвищився рівень захворюваності, що відсутня газифікація в селах, немає якісного медичного обслуговування тощо. До речі, і не ви «вибивали» кошти на тридцятикілометрову зону. А НАЕК «Енергоатом» тримає своє слово. Уже сьогодні виділено понад 6 млн. гривень. Дуже сподіваюсь, що їх використають саме в цій зоні».

      Можливо, колишній директор Хмельницької АЕС був надто емоційним. Але його можна зрозуміти. Він любить своє місто і свою станцію. До речі, місто не можна не любити. Завдяки своїй охайності, красі й упорядкованості воно перевершує не тільки сусідні Славуту, Шепетівку, Острог, не тільки Хмельницький, а й зразкове місто в Україні, яке будував увесь СРСР після чорнобильської катастрофи для енергетиків ЧАЕС, — Славутич.

Думка фахівців

      Начальник лабораторії охорони навколишнього середовища гідробіологічного цеху ХАЕС Олександр Голод повідомив, що тут контролюють стан навколишнього природного середовища у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження. Так триває вже п'ятнадцять років. Проводять моніторинг атмосферного повітря, грунтових і поверхневих вод, грунтів і донних відкладень. Здійснюють контроль за викидами, розробляють заходи, спрямовані на зменшення впливу станції на навколишнє середовище. Велику увагу приділяють питанням економної витрати водних ресурсів.

      Дані багаторічного моніторингу, проведеного відповідними службами, підтверджують, що експлуатація Хмельницької АЕС не викликала погіршення екологічного стану санітарно-захисної зони та зони спостереження. Цей факт фігурує у матеріалах «Оцінки впливу на навколишнє середовище» (ОВНС) енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС. Міністерство охорони навколишнього середовища України видало позитивний «Висновок №088 державної екологічної експертизи щодо доопрацьованих матеріалів ОВНС добудови енергоблоку № 2 Хмельницької АЕС».

      Сьогодні якість води водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС за багатьма показниками краща, ніж якість води у річці Горинь. Це пояснюється тим, що процеси самоочищення у водоймі-охолоджувачі є досить інтенсивними, багато в чому за рахунок того, що внаслідок додаткового підігріву води активізуються біохімічні процеси. За весь час експлуатації першого енергоблока ХАЕС жодного разу не здійснювали продувку водойми-охолоджувача, не планують цього робити й у найближчому майбутньому.

      Із введенням в експлуатацію другого енергоблоку ХАЕС забір технічної води з ріки Горинь збільшиться не удвічі, а лише на 15—20 відсотків. Забір води з ріки Горинь від її стоку в районі Нетішина у відсотковому відношенні становить у середньому близько 2 відсотків (за підсумками 2003 року — 1,76 відсотка). Також слід зазначити, що сьогодні немає необхідності в заборі води з ріки Горинь для підживлення водойми-охолоджувача. Усі стічні води Хмельницької АЕС і міста Нетішин після відповідного очищення скидають у водойму-охолоджувач. У річку Горинь стічні води не скидають.

      Коментарі, здається, зайві. Лише працює служба ОБС (одна баба сказала) проти висновків фахівців.

Костянтин ЗВАРИЧ.