«Зупинимо розкол країни!». Під таким гаслом люди різного віку у вишиванках (і не тільки), з державними прапорами, озброївшись «кричалками», барабанами та всілякими «шумовими» витребеньками вчора виступали проти включення законопроекту Ківалова—Колесніченка «Про засади державної мовної політики» до порядку денного засідань Верховної Ради. «Ганьба кнопкодавам!», «Закон про мови = кінець євроінтеграції!», «Сраколизи Кремля, ось вам дуля моя!» — це лише незначна частина плакатів, з якими активісти прийшли під стіни ВР.

У ніч із суботи на неділю у виправно–трудовій колонії № 53 в селищі Ольшанське Миколаївської області зафіксовано масове отруєння ув’язнених. Місцеві ЗМІ одразу повідомили, що отруїлося більше десяти засуджених. Із них четверо померло ледь не одразу: один в’язень — ще на території колонії, інший — у кареті «швидкої» по дорозі до лікарні, а ще двоє — вже у відділенні токсикології Миколаївської лікарні швидкої медичної допомоги. Загалом до лікарні госпіталізували з гострим кишковим отруєнням вісьмох засуджених.

Учасники V щорічного етнофестивалю «Трипільське коло» постраждали внаслідок дорожньо–транспортної пригоди на Обухівській трасі в Київській області. В «Ікарусі», який прямував за маршрутом «Ржищів — Київ», їхало майже 50 людей. Заїжджаючи на гору біля села Халеп’я, автобус раптово зупинився і покотився вниз. За мить він врізався у сарай біля приватного житлового будинку. На місце події одразу прибули міліція та карети швидкої допомоги. Як з’ясувалося, в автобусі відмовили гальма. Загалом постраждало 23 пасажири, але госпіталізація знадобилася лише десятьом .

Калуш став четвертим населеним пунктом Івано–Франківщини, який відтепер має свій пам’ятник головнокомандувачу УПА, генерал–хорунж ому Роману Шухевичу. І хоча командир армії нескорених народився у Львові, прикарпатці небезпідставно вважають його своїм земляком, позаяк корінь родинного древа Шухевичів «проростає» з покутського села Тишківці.

Костянтина Степанкова–молодшого можна було б назвати пестунчиком долі. Здавалося, син відомих батьків, акторів Костянтина Степанкова та Ади Роговцевої, був приречений на цікаве і благополучне життя. Адже людині з таким прізвищем зарекомендувати себе у мистецтві було значно легше, ніж іншим. Але водночас і зусиль для того, щоб довести свою конкурентоспроможність, треба було докладати по максимуму.

27 червня, в день Полтавської битви за старим стилем, у Полтаві влаштували так зване «відзначення» чергової річниці цієї баталії, яка майже на три століття поховала надії на нашу незалежність і стала для українців братовбивчою, бо ж воювали вони по обидва боки російсько–шведських «барикад». Як і в попередні неювілейні роки, ініційоване туристично–культурницьким підрозділом мерії дійство відбувалося на території музейного містечка, біля Братської могили російських воїнів.

Відучора в українських вишах розпочали прийом документів від абітурієнтів. І хоча охочих стати студентами значно більше, ніж торік, біля приймальних комісій столичних університетів порівняно спокійно. У цьому переконалася «УМ», завітавши до Національного університету імені Драгоманова. Абітурієнтів та їхніх батьків тут хоч і було чимало, та ніякого стовпотворіння «УМ» не помітила. Біля приймальної комісії встановлено багато лавок, тож очікувати своєї черги на ногах, як це ще було кілька років тому, не потрібно. Черга рухається доволі швидко — особливих вимог до майбутніх студентів тут немає. Головне, щоб у сертифікаті ЗНО з профільних предметів було не менше 140 балів, а з непрофільних — не нижче 124. Хоча в неофіційній розмові з кореспондентом «УМ»учорашні випускники констатували, що з такими балами сертифіката на деяких спеціальностях навіть робити нічого. Прохідними, припускають вони, будуть щонайменше 180—190 балів. «У мене 195 балів з української, 200 — з біології та 190 з іноземної, — каже Андрій, який вступає на психологію. — Звичайно, хвилююся, бо в інших абітурієнтів бали навіть вищі. Для підстраховки подам документи також у інші ВНЗ». Психологія, а також українська та іноземна філологія — найпопулярніші напрями в «Драгоманова». Принаймні більшість абітурієнтів, з якими спілкувалися кореспонденти «УМ», мали намір штурмувати саме ці спеціальності.