Потрібна конституційна революція знизу!

Завтра — День Конституції. Завдяки йому країна має аж чотири вихідні (п’ятницю вирішили теж «прогуляти»). Утім дивно святкувати день того, що хронічно не виконується, що всі зневажають, що хоче змінити кожен Президент.

Минулого тижня в АП відбулося перше засідання ініційованої Віктором Януковичем Конституційної асамблеї. Її завдання — розробити концепцію оновлення Основного закону. Опозиція нарікає, що Президент намагається змінити Конституцію у власних інтересах. Тож об’єднана опозиція не делегувала в КА представників.

Мотивація Президента, який «замовив» створення спеціального дорадчого органу на чолі з Леонідом Кравчуком, лишається загадкою. Можливо, щоб у 2015 році його обирав не народ, а підконтрольна Рада? Тоді рейтинг буде не важливим?

Учора на зустрічі з журналістами керівник Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут зазначив, що не слід сприймати Конституцію тільки як правовий документ, який потрібно написати, узгодити і прийняти легітимним шляхом: «Конституція — значно більший за значенням і наповненням акт. Її має підтримувати суспільство. Хоча в наших умовах говорити про це складно».

Експерт Когут порівняв чинну Конституцію з кораблем, який потрібно поставити в док на ремонт, а Конституційна асамблея «може дати можливість спокійно сісти і зрозуміти, з яким ремонтом ми маємо справу». «Особисто я — за парламентську форму правління. Але щоб говорити про розвиток парламентської або парламентсько–президентської республіки, потрібно мати політичні партії. А це означає радикальну зміну виборчого законодавства», — зазначив пан Когут, який не проти обирати Президента у ВР.

За його словами, Конституційна асамблея — це консиліум експертів, які мають поставити «діагноз» Конституції і зрозуміти, що потрібно міняти в головному документі країни і в якій послідовності.

На думку Ігоря Когута, головними завданнями нової Конституції мають стати децентралізація влади і судова реформа.

У свою чергу екс–нардеп III–IV скликань, комуніст Георгій Крючков відзначив, що неможливо прийняти новий Основний закон або внести зміни в нинішній без участі Верховної Ради. «Це проголошує чинна Конституція. А внесення змін в 1, 3 і 13–й розділи вимагають загальнонаціонального референдуму», — каже Крючков.

У нинішньому Основному законі, крім інших неврегульованих питань — як–то децентралізація місцевого самоврядування та адміністративно–територіальний устрій — відсутній також закон про референдум. З цього приводу експерти поки що розводять руками.

Політолог Вадим Карасьов вважає, що «нова Конституція повинна покласти край квазімонархічному самодер­жавному статусу президентської влади в країні. Це коли Президент є не просто главою — він є господарем, власником влади. І фактично сувереном, бо суверенітет належить не народу, як це декларувалося Конституцією, а Президенту. Він є президентом–сувереном, у його руках зосереджена вся влада, починаючи від виконавчої, завершуючи судовою та законодавчою, яку під себе підминає перша особа за допомогою підзаконних актів та всіляких неконституційних кроків. Як, наприклад, закон «Про центральні адміністративні органи влади», за яким президент контролює не лише міністрів, а й заступників, міністерські апарати. Необхідно, щоб Конституція забезпечувала реальну незалежність Верховної Ради та реальну незалежну судову владу. Бо інакше не буде незалежного суду, не буде ніякого конституціоналізму. Конституція стане просто модним «гаджетом», який необхідно мати кожній державі».

Чи зможе Конституційна асамблея збільшити обсяг прав та свобод громадян? «Зможе, — каже Карасьов. — Але лише за однієї умови. Якщо буде тиск знизу. Для чого потрібні конституційні зміни? Чому влада на це пішла? Гадаю, що у влади було багато неконституційних резонів, коли вона ініціювала КА. Але головне — що це гра на випередження конституціоналізму знизу, котрий сьогодні все більше відчувається у державах, які переживають агонію свого пострадянського стану. Вже не лише всередині високочолих еліт, а в масі людей, які страждають від беззаконня верхів, правоохоронних органів та судів, з’явився попит на закон та справедливість. І цей попит став ключовим. Забезпечення закону та справедливості і є основною функцією Конституції».

«Конституційна революція знизу», на думку політолога, вже почалася, втім, іде вона не дуже помітно, проявляючись, скажімо, у боротьбі з мажорами та беззаконням — як у справі Оксани Макар.

«У щоденній боротьбі людей за свої права визріває оця низова конституційна революція та формується нове конституційне покоління, яке вимагає не просто нового Основного закону, а реального конституційного порядку, — каже Вадим Карасьов. — Правлячий режим ніколи не піде на обмеження своєї влади, свого права карати та прощати. А реальна Конституція таки обмежує владу. Але якщо буде зростати хвиля «конституційної революції знизу», то Конституційна асамблея може задовольнити запит на порядок та справедливість та намагатися новим шляхом, не доводячи до майданів та масових виступів, внести реальні зміни до Основного закону й реально обмежити владу, створити реальний конституційний порядок».