Кохання без Валентина

Триденним фінальним акордом у Полтаві завершився вже традиційний, третій за ліком, мистецький фестиваль з екологічним «ухилом» «Лель», який у цьому році набув ознак всеукраїнського. До обласного центру з’їхалися переможці шести відбіркових міжрайонних конкурсів. Серед них у фіналі журі визначило лауреатів у семи номінаціях — народна, авторська та естрадна пісні, а також рок–музика, поезія, вироби народних майстрів із виокремленням умільців вишивати весільний рушник. Тож, за словами автора ідеї й «батька» фестивалю, фермера з Семенівського району Володимира Ярошенка, цього разу в «Лелі» загалом узяли участь кілька сотень митців–аматорів од кількарічного віку до тих, кому за 80.

Народжене у «найглибшій глибинці» дійство (пан Володимир живе і господарює на хуторі Василяки, де мешкає тільки його родина) залишилося таким же щирим і безпосереднім, як і три роки тому, коли його тільки–но започатковували у найближчому до згаданого хутора великому селі Крива Руда з його розкішним парком. За словами Володимира Ярошенка, ідея фесту визріла в нього після масованого наступу на земляків чужоземної «армії» святого Валентина зі своїм Днем закоханих. «Тоді я подумав: а хіба в нас раніше не вшановували кохання і закоханих, не відзначали подібні дні? — говорить фермер. — Не кажучи вже про те, що у той Валентинів день 14 лютого надворі ще тріщать морози, а найніжніші почуття квітнуть усе ж навесні та влітку, коли до цього кличе буяння природи. Саме в цей період буйноквіття, за нашими давніми переказами, владарює «слов’янський Амур» — Лель. То чому ж його не пошанувати?».

Оскільки справжнє кохання потребує чистоти помислів і довкілля, до того ж пан Володимир спеціалізується на вирощенні екологічно чистих продуктів харчування, то символом фесту стало стилізоване серце, складене з двох половинок — серця і накладеного на нього зеленого листочка. Такою ж нерозривною стала й фестивальна тематика краси вічного почуття та природи, необхідності дбати про «екологію душі», повертатися до пракоренів роду й народу, до свого, власне українського. Однаково щиро і щемно співали про це й сивочолі учасники фольклорного ансамблю «Надвечір’я», і зовсім юні Марія Хижко, Ілона та Діана Міхно та багато інших виконавців.

Такі фестивалі потрібні ще й для того, щоб не переривалася нитка народних традицій і вмінь. Адже, скажімо, першого місця у номінації «весільний рушник» журі вирішило не присуджувати тільки тому, що серед запропонованих майстрами виробів неодмінно знаходило хоча б один вузлик. А на таких перших оберегах новонародженої родини вузликів узагалі не повинно бути... Тож своєрідним «домашнім завданням» майстриням–вишивальницям стала настанова заглибитися в секрети древнього ремесла настільки, щоб створена ними краса на полотні відповідала всім народним «канонам».

У цілому проведенням третього «Леля» Володимир Ярошенко залишився задоволений. Хоча, визнає, над організаційною складовою ще треба працювати. Адже цього року його заключну частину перенесли з сільської глибинки до обласного центру насамперед тому, що в селі таку кількість учасників просто ніде розмістити на кілька днів, а в Полтаві для цього люб’язно надала свої апартаменти Аграрна академія. Водночас раніше для Кривої Руди й довколишніх сіл фест ставав справді непересічною подією, на яку сходилися, як кажуть, і старе і мале, а в Полтаві він усе ж більше нагадував творче змагання для «своїх» — виконавців, їхніх родичів і знайомих. Тим паче, що дійство «наклалося» на численні святково–розважальні заходи до Дня молоді, які, звісно, «відібрали» суттєву частину глядацької аудиторії.

НЬЮЗРУМ

Поклітару очолив Київський дитячий музичний театр

Після низки скандалів у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва, який, за чутками, можуть виселити з приміщення на Подолі, змінилося керівництво. Як повідомляє «Дзеркало тижня» з посиланням на начальника міського управління культури Світлану Зоріну, колишній художній керівник театру, диригент Олексій Баклан, написав заяву про звільнення за власним бажанням. Проти колишнього директора — Володимира Меленчукова — порушено кримінальну справу «за фактом хабара». Новим художнім керівником Дитячого музичного театру призначено всесвітньо відомого балетмейстера, творця «Київ модерн балету» Раду Поклітару. За інформацією «ДТ», наразі Поклітару ще не оголошував програмні творчі плани, бо тільки входить у курс справ театру. Посаду директора театру обійняв Валентин Казаченко, який досі займав адміністративну посаду в колективі «Калина», «прописаному» в тому самому будинку по вулиці Межигірська, 2, що й Дитячий музичний театр.