Із самого початку треба погодитися з позицією греків, що справжні македонці — це вони, мешканці периферій Центральна Македонія і Східна Македонія–Фракія, а не населення т. зв. Колишньої Югославської Республіки Македонія. «То серби, перемішані з албанцями, — кажуть греки на сусідню республіку Скоп’є. — Їхню адміністративну одиницю й назву придумав маршал Тіто. Якщо вони македонці — то чому не можуть прочитати написи на пам’ятках часів Александра Македонського? А ми — можемо, бо це наш герой, наша мова, наша назва».
Саме в Північній Греції народився видатний завойовник — у місті Пелла неподалік Салонік; тут він збирав коней для свого походу — а в районі міста Кавала й зараз розвинуте конярство; тут була столиця його імперії, й Александра шанували, як бога.
Багато визначних місць у згаданих периферіях–областях пов’язані з великим полководцем. Утім, історія цих земель була б великою й без Олександра Пилиповича. Тут знайшли найдавнішу в Європі людину, тут народився Аристотель (у селищі Стагіра), звідси почалося хрещення Європи, тут розташовується православна автономія — святий Афон.
Визначальна ознака цих земель — те, що вони хоч і помережані горами, але дуже зелені. Соснові ліси, оливні гаї здіймаються на вершини й підступають упритул до моря.
«УМ» спробувала створити власний топ–9 туристичних міст і місць Північної Греції.
Тепер це сучасне європейське місто з багатою візантійською спадщиною, друге за розміром у Греції (після Афін). А заснував Салоніки ще 315 р. до н. е. македонський цар Кассандр, назвавши на честь своєї дружини — Фессалоніки. Із селища Літохорон поблизу Салонік починається сходження на гору Олімп.
Звідси походять знамениті солунські брати, просвітителі слов’ян — рівноапостольні Кирило і Мефодій (Солунь — болгарська назва Салонік). Це місто — колишня столиця однойменної імперії з численними храмами, монастирями, вежами, музеями. Тут народився батько сучасної турецької держави Кемаль Ататюрк — у час, коли Північна Греція була територією Османської імперії.
Згідно з угодою про обмін населенням 1923 р., із Туреччини в Грецію було вигнано півтора мільйона православних, а з Греції в Туреччину — півмільйона мусульман. Салоніки стали християнськими після 400 років магометанства. А в регіоні Македонії тепер лишилося дуже мало сіл, які існували до 1922 р. Бо ті, що були, зникли разом з османами.
Друге за розміром місто в регіоні. Саме в Кавалі (тоді — Неаполі) в 50 р. зійшов на берег апостол Павло, який прибув з Азії, аби почати хрещення європейців. Зараз на місці сходження Павла з човна на сушу — церква святого Миколая, покровителя мореплавців.
На пагорбі в центрі Старого міста височить середньовічна фортеця.
До ному Кавала входить муніципалітет Пангео з чудовим пляжем завдовжки 65 км.
Археологічна територія Філіппи Розташована за 17 км від Кавали. Близько ста років тому археологи з Франції розкопали тут руїни давньогрецького та давньоримського міста з форумом, фундаментами адміністративних і громадських будівель, залишки античних храмів та ранніх християнських церков. А в стародавньому амфітеатрі під горою з чудовою акустикою і зараз проводять вистави театри з Греції та інших країн.
Місто, назване на честь батька Александра Македонського, стало першим містом у Європі, де стараннями апостола Павла була створена християнська громада. До жителів міста звернене одне з послань апостола. Тут його ув’язнили, тут відбулося дивовижне звільнення Павла внаслідок землетрусу.
Неподалік від Філіпп «апостол язичників» Павло хрестив першу європейську людину. Це була жінка на ім’я Лідія, 35–40 років. Усю решту життя свята Лідія присвятила поширенню Євангельської проповіді на території Греції і стала святою.
Вигин невеликої річечки, де, за переказами, апостол охрестив Лідію, став місцем паломництва десятків тисяч християн з усього світу. Особливо вчащають під Кавалу віряни з Південної Кореї. Тут збудовано нову церкву св. Лідії, яку минулого року відвідав Константинопольський патріарх Варфоломій. У водоймі відбуваються масові хрещення.
Невелике селище за 40 км від Салонік із населенням трохи більше 2 тис. осіб пережило часи повного занепаду і відновлення, а колись це була столиця величезної імперії Александра Македонського. Тут, у Пеллі, народився і Александр, і його видатний батько, цар Македонії Філіпп ІІ.
Для туристів відкриті археологічний музей та частина розкопок з агорою. Особливий інтерес становлять чудові мозаїки на підлозі так званого «будинку з левами», що дійшли від часів Александра; на одній із композицій — його полювання на лева.
Печера біля однойменного села на півострові Кассандра (Халкідіки) за 55 км від Салонік привертає увагу тисяч відвідувачів. У 1060 р. тут виявили череп найдавнішої людини в Європі — архантропа віком 700 тис. років. Також у печері виявили примітивні знаряддя праці й сліди використання людиною вогню.
По печері прокладено безпечний туристичний маршрут завдовжки близько 400 м, шлях освітлює електрика. Великий інтерес становлять зали із чудернацькими сталактитами, сталагмітами, багато з яких зрослися у вигляді величезних колон. Біля печери діє антропологічний музей Петралони.
Урануполі — «Місто біля неба» — населений пункт на півострові Афон, майже на кордоні зі знаменитою чернечою республікою. Тут можна відвідати крамниці з сувенірами та виробами монахів зі Святої Гори, придбати ікони роботи афонських ченців, фіміам, вина, інші вироби рук ченців православної автономії.
Свята Гора лише умовно входить до складу Греції, підпорядковується Вселенському патріархату й має власне виборне правління. Із 20 монастирів — один сербський, один російський, решта грецькі. На територію Афон, де висадилася Богородиця після кораблетрощі, ще з V ст. заборонено ступати жінкам. Інакше — ув’язнення терміном до 12 місяців. Кажуть, там навіть не тримають самок домашніх тварин. Чоловіки–прочани для відвідування афонських монастирів мають отримати спеціальний дозвіл — діамонітиріон. Цю візу можуть продати в деяких профільних турфірмах. Але здебільшого «контакт» з Афоном обмежується тригодинною прогулянкою на кораблі вздовж скелястих берегів півострова зі спогляданням восьми монастирів (вартість квитка — 18 євро; аудіогід у загальних динаміках — почергово п’ятьма мовами).
Воістину райський острів — найбільший у північній частині Егейського моря (390 кв. км) — розташований за 6 км від материка. Одна з порівняно нових туристичних пропозицій Греції.
Тасос — справжній смарагд, найзеленіший з усієї зелені Північної Греції. При тому що на острові є сотні готелів на всі смаки, від простеньких по 29 євро на двох за ніч до розкішних — по 1000 й більше, берегова лінія в багатьох місцях зберігає свою незайманість упродовж кількох кілометрів. Тут затишно, тихо й комфортно, а пляжі в лазурових бухтах — наче з реклами «Баунті».
Тут є монастирі зі святими цілющими джерелами, багатий археологічний музей, території античних розкопок із залишками міст і храмів, стародавні мармурові каменоломні, власний сорт оливок, порівняно недорога нерухомість із казковими краєвидами і т. ін.
Курорт «Порто Каррас Гранд резорт» на узбережжі півострова Сітонія вісім разів був нагороджений премією відомого журналу Conde Nast Traveller у розряді «лакшері».
У 1973 р. комплекс площею понад 1700 га започаткував відомий грецький судновласник Янніс Каррас. Тоді на вершині пагорба над чарівною бухтою і пляжем було збудовано «Віллу Галіні», яка швидко стала улюбленим місцем відпочинку грецької та світової еліти. Зараз вартість денного перебування в цих 13 сьютах, що доповнюються 11 гостьовими кімнатами, гелікоптерними майданчиками, басейнами та ін., — 20 тис. євро за добу, і клієнтів вистачає. Минулого року тут гостювала королева Марокко. На одній із фотографій у залі біля каміна — Жаклін Кеннеді обіймає господаря Карраса.
Також на території «Порто Каррас» розташовані два 5–зіркові готелі; причал для 315 яхт і катерів, включно з 55–метровими; розкішне казино; конгрес–хол; поля для гольфу; тенісна академія; кінний і морський клуби; найбільший у Греції екологічний виноградник із власним винзаводом та багато іншого.
Як його роблять і з чим їдять?
Мед у Греції люблять і їсти, і робити — майже як в Україні. У продуктових та сувенірних крамницях Греції місцевий мед часто стоїть на першому місці.
Щоб ознайомити українських журналістів із грецьким бджолярством, організатори нашого турне обрали кооператив «Мелі Сітон» («Мед Сітонії»). Там ми й дізналися про мед із сосни.
Сосновий мед трохи гіркуватий на смак. Він у Греції найпопулярніший — 60% усього медового виробництва.
Загалом, мед із сосни виробляють лише у Греції, на заході Туреччини та трохи в Ізраїлі. Річ у тім, що на кількох видах сосон у східній частині Середземномор’я, зокрема алеппській, турецькій, сосні звичайній та пінії (сосні італійській) живе комашка Marchalina hellenica. Ця личинка–хробак, гризучи дерево, випускає навколо себе характерні бавовняні віхті і ссе сік сосни. А бджоли, у свою чергу, смокчуть нектар уже з мархаліни — по суті, перероблений сосновий сік. Так і виходить, що у виробництві соснового меду беруть участь дві комахи — шкідник сосон і бджола, яка несе отриманий нектар у вулик, а вже там у стільниках збирається мед.
Вживати сосновий мед радять тим, у кого підвищений рівень цукру, — він менш цукристий, ніж звичайні меди. Коштує «пейкомело» трохи менше 5 євро за півкіло.
Сконцентрувавши найбільше міжнародних банків та облаштувавши у своєму порту базу для найбiльших круїзних лайнерів світу, воно справляє враження пістрявого космопорту, в якому комфортно почуваються представники найнесподіваніших етносів і націй. >>
...Шрі-Ланка з’являється під крилом літака зненацька і нагадує згори зелений листок, що загубився серед смарагдово-синіх вод Індійського океану. Більша частина острова вкрита густими тропічними лісами, помережаними звивистими лініями численних ланкійських рік. >>
На Поділлі серед природних феноменів більш відомі Дністровський каньйон та Подільські Товтри, які, за результатами iнтернет-опитування, потрапили до семи чудес природи України. Адже вони доступні погляду кожного. А про занурений у вічну темряву світ подільського карсту, масштаби якого важко піддаються уяві і який тільки частково відкрив свої таємниці, знає обмежене коло осіб. >>
Якщо є бажання пізнавати щось нове, відсутність закордонного паспорта і кругленької суми не перепона. Святковим дивом може стати подорож в Україні. І необов’язково їхати у розрекламовані Львів, Чернівці, Ужгород чи Київ. Про нові маршрути і їх цікавинки розповiдають ведучі подорожніх рубрик на телеканалах Валерія Мікульська і Наталія Щука. >>
Стереотипи — річ уперта: більшість вважає, що курортна Туреччина — то передусім Анталія. І весь прилеглий до неї південний регіон — Аланія, Кемер, Белек... Туди вітчизняні турфірми традиційно скеровують клієнтів, пропонуючи готелі на різні смаки, туди відправляють чартерні літаки. >>
Ми йдемо по маршруту, прокладеному понад тисячоліття тому. На шляху — вимурувані з дикого каменю церкви, обнесені кріпосними стінами монастирі й замки феодалів, середньовічні притулки для пілігримів (альберге) і харчевні. А попереду, позаду — пілігрими, що йдуть в одному напрямку — до іспанського міста Сант-Яго де Компостела. >>
