Акція «Врятуй корову для держави!»

26.06.2012

Днями редакція «УМ» отримала кілька листів від мешканців Любарського району Житомирської області. «Ми, селяни — виробники молока, доведені до відчаю злочинним зговором заготівельників iз метою штучного заниження закупівельної ціни на молоко, — пишуть мешканці села Велика Волиця. — Нині закупівельна ціна становить 1 грн. 60 копійок, що значно нижче за собівартість. Причому грошей за здане молоко з 1 травня до сьогоднішнього дня ми не отримали. Така ситуація завдає селянам значних збитків та штовхає їх до зменшення поголів’я корів».

«Між тим, молоко у нас — єдиний дохід на виживання, адже більшість громадян нашого села не працевлаштована, а колгосп і підприємства на території ради розвалені, — пишуть представники Мотовилівської сільської ради Любарщини і зізнаються: окремі переробники заплатили людям за молоко по 2 гривні, але на них чиниться тиск iз боку представників великого бізнесу». Селяни називають ці підприємства, що занижують вартість молочної сировини: представники заводу «Рудь» та Яготинського молокозаводу. «Представник з Яготина сказав: більш ніж 1 грн. 60 копійок не заплатить ніхто, — скаржаться житомиряни. І додають: Інші ж виробники, зокрема Старокостянтинівський завод Хмельницької області і Хмільницький Вінницької області, готові платити більше».

Утiм найголовніше питання мешканців села — навіть не зловживання монопольним становищем на ринку, про що вони вже повідомляли районній владі та місцевим представникам Антимонопольного комітету. Селяни цікавляться, яким є розмір державної дотації на молоко? «Нам відомо, що держава дає дотацію молокозаводам, — пишуть представники Любарського району. — Якщо нам платять по 1,60 грн., то якою є вартість молока без дотації?».

Неефективна схема розподілу державних дотацій — це ще не найгірша проблема галузі. У галузі існує величезна цінова вилка: селянам платять 1,6—1,8 грн. за літр, а в магазині літр цього продукту коштує 8—10 гривень. Через монополізацію ринку, — стверджують експерти. З іншого боку, падіння поголів’я худоби, про що прямим текстом повідомляють автори листа. За час незалежності молочне стадо в Україні скоротилося у шість разів. І тенденція зберігається: оскільки тримати корову, яка перестала бути годувальницею, невигідно — її просто пускають під ніж. І, нарешті, експерти скептично оцінюють 1 млрд. грн. дотації, які Кабмін виділив для невеликих молочних господарств — за 750 гривнями, належних власникам тварин, криється ціла система прихованих перешкод. Скажімо, з бабусь, які тримають худобу, вимагають окремий договір, примушують вести спеціальний облік. В українських реаліях ця схема просто не працює.

Тож селяни, а з ними й ми вимагаємо від влади: навести лад в українському тваринництві та зробити стосунки між учасниками ринку прозорими і взаємовигідними. В іншому випадку вже через кілька років у нас виникне дефіцит молока і замість натурального продукту в Україні торгуватимуть замінниками.

Олег ГАНСЬКИЙ