Зірки в чужих землях

26.06.2012
Зірки в чужих землях

«Скуадра адзурра» святкує перемогу по пенальті. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

Останніми роками великі футбольні форуми розширюють присутність різних держав у фінальних турнірах, намагаючись залучити до участі якомога більше вболівальників. Але не завжди це дає очікуваний результат. Так, минулих вихідних на чвертьфіналах чемпіонату Європи в Україні більшість глядачів були не з країн–учасниць.

Треба визнати: якщо ЧЄ–2012 б’є рекорди відвідуваності, то в Україні переважна частина фанів на трибунах — наші співвітчизники. Тоді як уболівальники з деяких країн Західної Європи не надто охоче їдуть у наші «палестини», аби підтримати свої збірні. Так, минулої суботи в Донецьку було зовсім мало французів, а позавчора в Києві дуже слабкою виявилася присутність італійців.

Перед матчем перекупники пропонують безліч квитків на великий футбол, причому іноді — менш як за третину номіналу.

 

Донецькі особливості

У суботу третього півфіналіста в Донецьку виявляли іспанці й французи. На питання журналіста «УМ» поліцейські з двох держав–сусідок, які прибули спеціально на цей матч, відповідали, що очікують десь до 2000 своїх співвітчизників. І якщо піренейців, імовірно, стільки й набралося, то із Франції хіба що дві–три сотні відчайдухів дісталися сходу України.

Зате команда Вісенте дель Боске отримала потужну підтримку від… росіян. Тисячі футбольних уболівальників із Ростова–на–Дону, Волгограда, Краснодара — міст, розташованих неподалік від Донецька, підхопили вірус «глорі–хантерів» — людей, які хочуть бути причетними до чужої яскравої слави. Дивно було спостерігати, як російські туристи гуляли містом в іспанській формі і з прапорами цієї держави. Франція не отримала й десятої частки такої підтримки — мабуть, тому, що їй заздалегідь відводилася роль аутсайдера.

Офіційно всі квитки чомусь вважалися розкупленими, але за кілька годин до матчу їх спокійно можна було купити в касах. А з рук масовий продаж тривав із самого ранку, причому з наближенням стартового свистка ціна катастрофічно падала — від 80 відсотків номіналу до 20. Донеччани, для більшості яких ціни в 1000—1500 гривень є недоступними, в останню годину перед матчем могли придбати «тікети» по 200 гривень, а то й дешевше. Таким чином, чашу арени класу «люкс» вдалося доволі пристойно заповнити. Та все ж кілька тисяч місць лишилися порожніми.

Сама гра розвивалася доволі очікувано й не надто яскраво — іспанці у своєму стилі контролювали м’яч, а підопічні Лорана Блана сподівалися на контратаки. Цікаво, що спершу команда Дель Боске діяла без номінальних нападників. Тож не дивно, що героєм став півзахисник «Реалу» Хабі Алонсо. У першому таймі він ударом головою відгукнувся на подачу з флангу, а вже в компенсований час реалізував 11–метровий.

Французам не варто було розраховувати на успіх, завдавши за матч лише одного удару у площину воріт Ікера Касільяса.

Нині важко повірити, що іспанці вперше в історії здолали Францію в офіційних турнірах. Раніше були лише п’ять поразок та одна нічия. А «Ле бльо» після фіаско в матчі зі шведами зазнала вже другої невдачі поспіль, хоча перед тим видала вражаючу 23–матчеву безпрограшну серію.

Столиця тримає марку

На відміну від Донецька, НСК «Олімпійський» у неділю був заповнений під зав’язку. Так само небагато було приїжджих фанів, але подивитися на двобій Італії з Англією прийшло чимало киян і наших співвітчизників з інших регіонів. При цьому цілі сектори заповнювали горласті гості з Англії, тоді як нечисленні фани з Італії сиділи дуже ріденькими купками поміж українців.

На полі суперники наче помінялися ролями. Італійці, котрі впродовж десятиліть вдосконалювали своє захисне «катеначчо», більше володіли м’ячем і атакували. Звиклі ж до ролі фаворитів і домінування на полі «леви» цього разу діяли від оборони — далися взнаки роки праці італійського фахівця Фабіо Капелло. Та і його наступник Рой Ходжсон іде цим шляхом.

Попри те, що за дві години основного й додаткового часу команди так і не спромоглися забити бодай один м’яч, гра нудною не виглядала. Голеві моменти виникали регулярно. Більше позиційно атакували апеннінці. Недаремно найкращим гравцем поєдинку назвали півзахисника Андреа Пірло, котрий майстерно диригував діями своїх партнерів, а в серії пенальті відзначився знущальницьким навішеним ударом по центру воріт. Молодий голкіпер «Ман. Сіті» Джо Харт на той час уже лежав у правому від себе куті.

Хоча Джанлуїджі Буффона важко назвати великим майстром відбиття 11–метрових, саме він, по суті, приніс перемогу «Скуадрі адзуррі», зловивши м’яча після удару досвідченого Ешлі Коула. Можна сказати, що справедливість у футбольній лотереї таки торжествувала, адже команда Чезаре Пранделлі більше зробила для перемоги. Цифри говорять самі за себе: удари в рамку — 1–8, повз ворота — 7–17.

Перші — а не фаворити!

А починалася чверть­фінальна стадія у четвер у Варшаві.

Після того як фаворит найслабшої групи Євро — збірна Росії — не зміг потрапити до «плей–оф», підсумки двох чвертьфіналів за участю представників квартету А мали доволі прогнозований характер. Оскільки повпреди цієї пульки, згідно з турнірною сіткою, «стикувалися» з командами із «групи смерті» — мало хто вірив, що саме чехи з греками, а не португальці й німці, продовжать боротьбу за Кубок Делоне.

«Гратимемо в захисний футбол», — говорив перед поєдинком з португальцями наставник збірної Чехії Міхал Білек, який добре пам’ятає невдалий атакувальний експеримент у грі зі збірною Росії.

Відтак практично весь поєдинок з «європейськими бразильцями» команда Білека провела в «закритому» режимі, захищаючи свої володіння. Найбільшого успіху в цьому досяг кіпер останніх слов’ян у розіграші Петер Чех, котрий до перерви зміг зберегти свої ворота на замку. «Нас не здивувало, як глибоко захищалися чехи. У перерві я вказав на деякі моменти, які нам слід було змінити в атаці. Ми знали, що в такому разі зможемо створити багато моментів. Після перерви хлопці продемонстрували відмінний футбол, показали саме те, що я просив», — після гри розповів керманич португальців Пауло Бенто.

У другій половині гри Кріштіано Роналдо й компанія, які на початку матчу грали в обережний футбол, уже не соромилися опонентів і без зайвої скромності гостювали в штрафному майданчику Чеха. І за 11 хвилин до завершення основного часу спрацював закон переходу кількості в якість. Чергова флангова атака завершилася подачею у володіння кіпера в шоломі, і найбільш спритним виявився зірковий Кріштіано Роналдо, котрий вискочив з–за спини темношкірого захисника Тео Гебреселассіе й ударом головою забив, як виявилося згодом, переможний м’яч.

Відзначимо, що удари португальської «сімки» вже в другому матчі поспіль приносять успіх його збірній. До того ж і голландцям — у групі, й чехам — у чвертьфіналі, окрім атакувального півзахисника «Реалу», більше ніхто не забивав.

Нарешті красунчик Кріштіано знайшов свою гру й у збірній, яку, до речі, в матчі з чеською командою підтримували зірки португальського футболу минулих літ — 39–річний Луїш Фігу та 70–річний Ейсебіо. Переможний гол свого співвітчизника Фігу святкував так, немов сам став його автором, а от форвард «Бенфіки» 1960–х років був стриманішим. Та навіть попри такі прохолодні емоції серце Ейсебіо дало збій — наступного дня після гри літнього чоловіка довелося госпіталізувати із серцевим нападом до однієї з клінік Варшави.

Хто зупинить «бундес–машину»?

Якщо другій команді «групи смерті», як зізнався півзахисник «Манчестер юнайтед» Нані, для виходу в півфінал довелося попітніти, то переможці цього квартету — німці — ідентичний шлях пройшли без проблем, розбивши греків із рахунком 4:2.

Наставник бундестім Йоахім Льов застерігав своїх підопічних від «шапкозакидацького» ставлення до еллінів, однак саме він дозволив собі посміятися над опонентами. Зрозуміло, що 11 футболістів, які формують основний склад команди, не можуть на одному диханні провести весь турнір, але робити вибір на користь резервістів у матчі «навиліт» — ризикований крок. А можливо, хитрий лис Льов просто знав ціну своїм гравцям і, що головне, можливості опонентів по чвертьфіналу.

Цей матч мав ще й додаткове забарвлення — політичне, адже саме уряд ФРН є головним опонентом збанкрутілої Грецької держави, котра тягне «в могилу» всю єврозону. На трибунах стадіону у Гданську вперше на цьому чемпіонаті з’явилася палка фанатка «бундестіму» Ангела Меркель. Забігаючи наперед, відзначимо, що після перемоги вона сказала своїм футболістам, що має приїхати і на фінал до Києва. Хоча раніше, нагадаємо, пані канцлер заявляла про політичний бойкот української частини ЧЄ–2012.

Футбольна збірна Греції, немов відображення своєї країни, яка стогне від фінансової кризи, підійшла до 1/4 фіналу не в оптимальних кондиціях. По дорозі до чвертьфіналу елліни втратили одразу двох ключових гравців: основного кіпера Костаса Халкіаса та стовпа оборони Кіріакоса Пападопулоса. Відтак шансів на повторення сенсаційного, тріумфального сходження на вершину Євро–2004 у греків практично не було. Навіть граючи з полуторним складом німців, в якому з перших хвилин з’явилися резервісти Марко Ройс, Мирослав Клозе і Андре Шюррле, «синім» довелося несолодко.

Хоча, пропустивши в першому таймі, підопічні Фернандо Сантуша знайшли в собі сили відігратися, проте після години протистояння мур Еллади впав. «Я говорив хлопцям: якщо ми заб’ємо, все круто зміниться і ми зможемо на щось розраховувати. Але ми дуже швидко пропустили другий гол, і це підрізало нам крила», — пояснив Сантуш подальший провал. Надалі його підопічні ще двічі пропускали м’яч у свої ворота, дозволивши опонентам виграти 15–й офіційний матч поспіль й встановити світовий рекорд за кількістю звитяг.

 

ТАБЛО

Чемпіонат Європи. 1/4 фіналу

Чехія — Португалія — 0:1

Гол: К. Роналдо, 79

Чехія: Чех, Гебре Селассіє, Сівок, Кадлец, Лімберськи, Гюбшман (Пекгарт, 86), Плашилд, Їрачек, Піларж, Даріда (Резек, 61), Барош

Португалія: Патрісіо, Перейра, Б. Алвеш, Пепе, Коентрао, Велозу, Моутіньйо, Мейрелеш (Роландо, 88), К. Роналдо, Нані (Куштодіо, 84), Поштіга (У. Алмейда, 39)

Попередження: Лімберськи, 90 — Нані, 26; Велозу, 27

Суддя — Уебб (Англія).

21 червня, Варшава, стадіон «Національний», 55 590 глядачів

* * *

Німеччина — Греція — 4:2

Голи: Лам, 39; Хедіра, 61; Клозе, 68; Ройс, 74 — Самарас, 55; Салпінгідіс, 89 (пен.)

Німеччина: Нойєр, Боатенг, Хуммельс, Бадштубер, Лам, Хедіра, Швайнштайгер, Озіл, Шюррле (Мюллер, 68), Ройс (Гьотце, 80), Клозе (Гомес, 80)

Греція: Сіфакіс, Маніатіс, Цавеллас (Фотакіс, 46), К. Пападопулос, Торосідіс, Папастатопулос, Макос (Ліберопулос, 72), Кацураніс, Нініс (Гекас, 46), Самарас, Салпінгідіс

Попередження: Самарас, 14; Папастатопулос, 75

Суддя — Скоміна (Словенія)

22 червня, Гданськ, «Арена Гданськ»,

38 751 глядачів

* * *

Іспанія — Франція — 2:0

Голи: Х. Алонсо, 19, 90+1 (пен.)

Іспанія: Касільяс, Арбелоа, Піке, С. Рамос, Х. Альба, Х. Алонсо, Бускетс, Хаві, Іньєста (Касорла, 84), Фабрегас (Торрес, 67), Сильва (Педро, 65)

Франція: Льоріс, Ревейєр, Рамі, Кошельни, Кліші, Дебюші (Менез, 64), Кабай, Рібері, Малуда (Насрі, 65), М’Віла (Жиру, 79), Бензема

Суддя — Ріццолі (Італія)

23 червня, Донецьк, стадіон «Донбас–арена», 47 000 глядачів

* * *

Італія — Англія — 0:0 (пен. — 4:2)

Серія пенальті: Балотеллі (гол), Монтоліво (мимо), Пірло (гол), Ночеріно (гол), Діаманті (гол) — Джеррард (гол), Руні (гол), Янг (поперечина), Коул (поперечина)

Італія: Буффон, Бальцаретті, Абате (Маджо, 90+1), Маркізіо, Балотеллі, Кассано (Діаманті, 78), Барцальї, Монтоліво, Де Россі (Ночеріно, 80), Бонуччі, Пірло

Франція: Харт, Джонсон, Коул, Джеррард, Террі, Мілнер (Уолкотт, 60), Лескотт, Янг, Паркер (Хендерсон, 94), Уелбек (Керролл, 60), Руні

Суддя — Проенса (Португалія)

24 червня, Київ, НСК «Олімпійський»,

64 340 глядачів

* * *

Півфінали

Португалія — Іспанія (27 червня, Донецьк)

Німеччина — Італія (28 червня, Варшава)

Фінал

1 липня, Київ