Операція «недоторканність»

Набір хронічних захворювань Верховної Ради, які між виборчими кампаніями перебувають у стадії ремісії, перейшов у гостру стадію свого перебігу. Хто перший ухопиться за «лікування», той і сподівається отримати дивіденди. І хоча українці ніби вже достеменно розібралися з виборчими технологіями, політики за інерцією продовжують привертати, а точніше, відволікати увагу, суспільства від економічних провалів популістськими питаннями. Як не російська мова — то депутатська недоторканність.

Проектів про зняття імунітету тепер два. Партія регіонів робить ставку на свій, за яким недоторканності позбавляються лише нардепи. Цей проект уже пройшов схвалення у Конституційному Суді. А вчора Верховна Рада 389 голосами прийняла рішення відправити на розгляд до Конституційного Суду законодавчу ініціативу опозиції — БЮТівців Миколи Томенка, Сергія Саса й Сергія Міщенка. Цей законопроект передбачає зняття недоторканності зокрема і з Президента.

Влада закидає опозиціонерам, що ця пропозиція вже розглядалася, і Конституційний Суд заборонив позбавляти імунітету главу держави.

Сергій Сас у коментарі «УМ» пояснює: «Недоторканність високих посадовців передбачають статті 80, 105, 111 і 126 чинної Конституції. Але у 2008 році опозиційні на той момент депутати від ПР Віктор Янукович та Олександр Лавринович внесли законопроект про скасування президентської недоторканності. Висновок Конституційного Суду щодо цього законопроекту базувався на аналізі положень Конституції зі змінами 2004 року. Після того у 2010–му КС своїм рішенням скасував так звану конституційну реформу, визнав внесені 2004 року зміни недійсними. Якщо взяти той висновок, який готувався КС щодо законопроекту Януковича—Лавриновича, то його аналіз базується якраз на положеннях мотивувальної частини Конституції 2004 року, які зникли потім у зв’язку з рішенням КС про неконституційність цих змін». Тобто, на думку БЮТівців, висновок КС від 2010 року про неконституційність скасування президентського імунітету на сьогодні втратив свою чинність.

«Рішення КС щодо трактування 157–ї, 158–ї статей Основного закону свідчить про те, що розглядати Верховна Рада може законопроекти про внесення змін до Конституції тільки за наявності висновку КС щодо відповідності змін цих статей, — пояснює процедуру пан Сас. — На розгляд питань щодо конституційності чи надання висновків знадобиться не менше двох–трьох тижнів. Якщо КС надасть позитивний висновок, то Верховна Рада повинна буде схвалити цей законопроект».

«Утім, з огляду на досвід, я приходжу до висновку, що все, що стосується недоторканності, є ні що інше, як передвиборча метушня, яка закінчиться, як завжди, нічим», — констатує Сас.

Натомість «регіонали» заявляють, що 5 липня збираються голосувати за свій проект, або повністю ухвалити зміни Конституції ще в цьому скликанні парламенту, — мовляв, 300 голосів цілком може набратися.

«Якби спитали мене особисто — я був би за те, щоб недоторканність залишити тільки для опозиції, — поділився своїми міркуваннями в коментарі каналу «Рада» «регіонал» Владислав Лук’янов. — Бо більшість і так захищена, вона формує уряд та інші органи. Але, з іншого боку, якщо дати право ДАІшникам зупиняти народних депутатів за порушення — то ми, мабуть, не мали б кворуму на засіданнях Верховної Ради». Із цих слів важко було збагнути, жартує Лук’янов чи ні про імунітет нардепів перед постами ДАІ...