Дякуємо, збірна!

Тисячі автомобілів, на яких майорять синьо–жовті прапори, емоційне піднесення, враження про Євро–2012 як про «Майдан–2», коли нація об’єднана однією метою, люди щасливі, добрі й веселі — такі ознаки нашого чемпіонату Європи. Суто ігрової мети не досягнуто — збірна України не вийшла з групи у чвертьфінал. Утім на рівні відчуттів уся країна отримала задоволення від футболу. І це свято спорту продовжується, хай і без команди Олега Блохіна, якій ми кажемо «велике спасибі».

Навіть попри те, що збірна України ніколи не пробивалася до фінальної частини Євро й перебуває аж на 52–му місці світового рейтингу, вболівальники вірили в команду. Утім позавчора «синьо–жовті» так і не змогли зняти «закляття Донецька» — програли 0:1 англійцям. Зізнаймося: фініш у групі за спинами Англії та Франції багато хто прогнозував із самого початку. Інша справа, що наші мали хороший шанс стрибнути вище голови.

У жодному разі не хочеться розвивати істерію навколо незарахованого голу Марко Девича у ворота англійців. Адже навряд чи угорська бригада арбітрів на чолі з Віктором Кашшаї свідомо хотіла засудити українців, просто її клас виявився занизьким для матчу такого рівня. Особливо осоромився один із лайнсменів. Він двічі не помічав явне положення «поза грою» в Артема Мілевського. Спершу — коли динамівець із чотирьох метрів пробив головою повз ворота. А в другому епізоді — коли Євген Селін починав «псевдоголеву» атаку пасом на нападника. Власне, це й призвело до удару Девича, після якого м’яч на 15 см залетів за лінію воріт, звідки його вибив Джон Террі.

Можна погодитися з Олегом Блохіним: для чого ставити додаткових арбітрів за воротами, якщо вони припускаються таких явних проколів? З одним із «суддів–дармоїдів» Андрій Шевченко ледь не почав розбиратися навкулачки після фінального свистка, але той просто втік.

А от Мілевському варто б пояснити, що перемогу «не заслуговують», як він вважає, бо це не фігурне катання, де виставляють оцінки за артистизм. У футболі перемогу здобувають забитими м’ячами.

Голів не було — але ж гра була. І позавчора ця гра сподобалася вболівальникам. А саме для них грає команда і проводяться такі турніри. Якщо перед початком Євро–2012 експерти казали, що його сприйняття українцями залежатиме від результату національної збірної, то тепер слід визнати: результат на табло — негативний, однак якість футболу підопічних Блохіна сподобалася фактично всій Україні.

Влучно оцінив гру «синьо–жовтих» колишній тренер Сергій Морозов: «У першому й третьому матчах збірної на Євро хлопцям немає за що дорікати».

Справді, важко було уявити, що наші «возитимуть» іменитих британців ледь не впродовж усіх 90 хвилин. А так і було. Позавчора на полі «Донбас–Арени» вони старалися, як могли. Утім майстерність і команди в цілому, й окремих виконавців саме в тому й полягає, щоб витискати з голевих моментів максимум користі. Про це добре знає Шевченко, котрий тривалий час грав у «Мілані» під орудою Карло Анчелотті. Цього тренера інколи навіть називали «містер 1:0» — бо його команда могла завдати одного удару в площину воріт і виграти двобій. Нашим же футболістам майстерності, на жаль, забракло, аби втілити чималу кількість шансів у такі потрібні голи.

Хоча статистика ударів після половини першого тайму була вражаюча — 7:0 на користь господарів. Та дальні постріли Ярмоленка, Гусєва, Коноплянки й Тимощука летіли в «молоко». Півзахисник «Баварії» взагалі доволі слабко провів домашнє Євро, а замінити Анатолія рука в Блохіна не піднялася.

«Синьо–жовтим» бракувало фантазії поблизу володінь Джо Харта. Шева таки залишився в запасі через травму коліна. Мілевського ж і Девича швидкісними форвардами ніколи не вважали, тож загрожували господарі переважно здалеку. Гусєв був змушений відпрацьовувати в захисті, і лише під завісу зустрічі Блохін випустив на місце правого захисника Богдана Бутка, розв’язавши руки динамівцю. Хоча, можливо, варто це було зробити ще в першому матчі.

Англійська збірна нинішнього розливу яскравим футболом не тішить, зате здобуває позитивні результати. Вже після скромної перемоги 1:0 на «Уемблі» в товариській зустрічі з бельгійцями можна було зробити висновки стосовно її стилю. Цього разу, в Донецьку, підопічні Роя Ходжсона також терпіли й вичікували на огріхи суперника. Коли ж наші втомилися атакувати, суперники почали проводити активні вилазки до воріт Андрія П’ятова.

Гол гостей вийшов дещо курйозним: після подачі з флангу м’яч пролетів поміж ногами в Селіна, торкнувся ноги Хачеріді, руки П’ятова й лише потім прилетів просто на голову Уейна Руні біля лінії воріт. «Бичок» із «Матчестер юнайтед», який нарешті відбув дискваліфікацію й вийшов на поле, своїм шансом скористався сповна. Цього разу за нападником не встиг Денис Гармаш. Цікаво, що три роки тому динамівець у фіналі юніорського Євро забив у Донецьку переможний м’яч у ворота збірної Англії — тепер же припустився фатальної помилки. З тих складів в обох команд позавчора на поле вийшло по одному гравцеві — Гармаш і Денні Уеллбек, у якого непередодні помер батько.

Після голу Руні були згадані епізоди за участю Мілевського й Девича. Вийшов на поле Шева, для якого цей матч став останнім на офіційному рівні. Трибуни «Донбас–Арени» вірили в диво, але його не сталося. Втім уболівальники нагородили свою команду схвальними оплесками. Збірна показала, що спроможна протистояти грандам рівня Англії. А вже у вересні нам належить зустрітися з англійцями на початку відбору на ЧС–2014.

ПІСЛЯМОВА

Олег Блохін,
головний тренер збірної України:

— Хочу привітати свою команду з дуже яскравою та якісною грою. Навіть тренер суперника одразу після матчу визнав, що удача сьогодні була на його боці. За таку збірну України мені не соромно. У матчі з Францією хлопцям не вистачало емоцій, а з англійцями — інша картина...

Навіщо ці п’ять суддів: м’яч переходить лінію воріт — навіщо п’ятий суддя потрібен? Якщо у штрафному Террі грає рукою, а Керролл ліктем, той же Террі грає ліктем в центрі поля! Є ж правила, до нас приїжджав Колліна, розповідав, що будь–який рух ліктем — картка. Взагалі не хочу обговорювати це суддівство.

Я задоволений рівнем гри команди проти Англії. Ми володіли великою перевагою, багато атакували, мали достатню кількість моментів для перемоги... Та не судилося. Проте ми все одно залишаємося у виграші. Подивіться, скільки молодих талантів нині захищають кольори національної команди: Ярмоленко, Коноплянка, Ракицький, Селін, Гармаш, Бутко, Коваль. У такої збірної колосальна перспектива. Це наше майбутнє. А поки — забракло досвіду.

Анатолій Тимощук,
півзахисник збірної України:

— Можу тіль­–­­­­­­­ки подякувати вболівальникам за підтримку. Сподіваюся, що й надалі в нас будуть цікаві матчі й красиві голи. Ми ж на цьо­му Євро зробили все, що могли.

Рой Ходжсон,
головний тренер збірної Англії:

— Наша команда змушена була більше оборонятися під тиском господарів. Українці діяли в іспанському стилі, багато володіли м’ячем і грали у швидкий пас, намагаючись вивести когось на ударну позицію. Тож доводилося постійно зберігати увагу й концентрацію, виконувати великий обсяг чорнової роботи.

Так, нам трохи пощастило, а супернику — ні, однак подібне траплялося у футболі завжди. Утім наші гравці також доклали зусиль, щоб їм посміхнулася удача. Зокрема, Террі, вибиваючи м’яч із воріт, здійснив карколомний стрибок. Чудовий матч провів Харт, неодноразово виручаючи команду. На звичному рівні виглядав Руні, діяв дуже дисципліновано та самовіддано.

Я пишаюся виступом у цій складній групі — ми жодного разу не програли і фінішували на першому місці.

Стівен Джеррард,
півзахисник збірної Англії:

— Гра з Україною була фантастично складною. Добре, що незабаром після перерви ми відкрили рахунок, це додало нам впевненості. Збірна проявила командний дух, який і дозволив нам досягти успіху. Руні грав під тиском, але довів, що є чудовим футболістом.

ПЛЕЙ–ОФ

Чвертьфінали

1. Чехія — Португалія (21 червня, Варшава)

2. Німеччина — Греція (22 червня, Гданськ)

3. Іспанія — Франція (23 червня, Донецьк)

4. Англія — Італія (24 червня, Київ)

Півфінали

Переможці 1 — 3 (27 червня, Донецьк)

Переможці 2 — 4 (28 червня, Варшава)

Фінал

1 липня, Київ

А ІНШІ ЯК?

Одночасно з драмою в Донецьку розгорталися цікаві події на полі НСК «Олімпійський», де грали інші дві команди групи D — Швеція й Франція. Попри те, що скандинави достроково посідали останнє місце, вони билися для 15 тисяч своїх уболівальників на трибунах. Українська публіка відповідала взаємністю вже таким рідним шведам і підтримувала команду Еріка Хамрена.

У стартовому складі французів Лоран Блан зробив кілька змін, що в підсумку негативно відбилося на результаті. Пробити шведський мур вони так і не зуміли, зате опоненти аж двічі вразили ворота Уго Льоріса. На початку другого тайму капітан Златан Ібрагімович красивим ударом в падінні зльоту відправив м’яч у сітку, а в доданий арбітром час у контратаці відзначився Себастьян Ларссон.

Тож Франція посіла друге місце, пропустивши вперед англійців.

ПРОЩАННЯ

Після припинення боротьби на Євро–2012 про завершення кар’єри у збірній України повідомили два форварди — Андрій Шевченко та Андрій Воронін.

«Так, це останній мій офіційний матч за національну команду. Я проведу ще один товариський — прощальний», — сказав 35–річний Шева. Загалом він відіграв 111 поєдинків у синьо–жовтій команді, забив 48 м’ячів.

32–річний Воронін, у свою чергу, заявив: «Я вирішив зосередитися на клубній кар’єрі. Я не такий молодий, щоб поєднувати. І це рішення прийняв ще раніше».

У національній команді він провів 74 матчі, забив вісім м’ячів.