Пісня, якій тісно у камені

Пам’ятник видатній українській співачці Раїсі Кириченко відкриють у центрі Полтави 14 жовтня, приурочивши цю подію до чергової річниці від дня її народження. Постане він у центрі міста біля «старого» приміщення обласного радіо, в студії звукозапису якого воістину народна артистка записала більше двохсот своїх пісень. При цьому ту досить обмежену в просторі місцину планують перетворити на невеличке Співоче поле зі скульптурною композицією, де, окрім пам’ятника співачці на повен зріст, мають з’явитися ще й традиційні для України пісенно–музичні атрибути з викарбуваним рядком із її пісні. Принаймні про такий варіант увічнення пам’яті видатної землячки йшлося днями на засіданні робочої групи фахівців і управлінців під головуванням керівника облдержадміністрації Олександра Удовіченка.

Саме там скульптор Микола Цись повідомив, що згаданий пам’ятник буде виготовлений уже до 15 серпня. Таке прискорення робіт стало можливим після того, як на одній з останніх сесій обласної ради депутати ухвалили рішення про виділення для цього 600 тисяч гривень (під егідою місцевого благодійного фонду впродовж кількох років «усенародно» збирали кошти на спорудження пам’ятника, та «нашкребти» потрібної суми так і не вдалося. — Авт.). Водночас, з урахуванням помпезності проекту, спеціалісти не виключають необхідності його дофінансування, «гарантом» якого вже пообіцяли стати можновладці. Нагадаємо, що це буде вже другий пам’ятник Раїсі Кириченко на її малій батьківщині — Полтавщині. Перший відкрили 14 жовтня 2008 року на подвір’ї рідної для майбутньої співачки школи села Землянки Глобинського району (народилася вона неподалік — у селі Корещина, де й похована поруч із матір’ю).

Скульптурний образ Раїси Панасівни вийшов там не зовсім вдалим, тож пізніше його довелося «вдосконалювати», робити більш схожим на «оригінал» — жінку дивовижної краси, якою вона була і залишилася у пам’яті мільйонів шанувальників української пісні в усьому світі. Якщо відверто, то, м’яко кажучи, не вражає й репрезентований поки що у проекті полтавський пам’ятник Берегині нашої пісні. Надто схожий він на той перший, «пришкільний»; і надто монументально–традиційний. А значить, неспівмірний iз масштабами особистості співачки, власне, масштабами її творчості. За таких обставин не рятує ситуації й помпезність в облаштуванні території. Тож головним пам’ятником найвідомішій «козачці» України залишаться її пісні.