Щороку кожної третьої неділi червня в Україні відзначають День медичного працівника. Допомогу від ескулапів щодня отримують тисячі українців, однак про те, хто допомагає самим медпрацівникам та як вони виживають у сучасній соціально–економічній ситуації, замислюються одиниці. На сьогодні в умовах демографічної, економічної та екологічної кризи українським лікарям доводиться непросто. Про розвиток реформ у системі охорони здоров’я, підвищення престижу роботи лікарів та проблеми кадрового забезпечення медичної галузі «УМ» розповіла народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Тетяна Бахтеєва.
— Пані Тетяно, якою на сьогодні є ситуація в медичній сфері? Що вдалося змінити за роки вашої діяльності в комітеті?
— Наша країна кілька років була лідером у Європі за темпами розвитку туберкульозу й СНІДу, вірусних гепатитів, серцево–судинних та онкологічних захворювань. Практично за всіма показниками ми перебували на найнижчих позиціях. Тому Президент України В.Ф. Янукович дуже чітко визначив реформу медицини найголовнішим пріоритетом для всіх органів влади, що вже сьогодні дає позитивні зміни. У 2011 році вперше за останні роки в Україні зафіксовано зниження смертності від раку й рівня летальності першого року, підвищення рівня охоплення спеціальним лікуванням онкологічних хворих та рівня виявлення раку на ранніх стадіях. Тому ми можемо чесно і відкрито сказати, що 2011–й для галузі охорони здоров’я став переломним. За останні два роки ухвалено низку важливих законодавчих актів, кожен з яких спрямований на поліпшення нормативно–правового забезпечення стану справ у медицині та охороні здоров’я.
— На якій стадії перебуває реформа у системі охорони здоров’я?
— Такі реформи завжди надто складні й проблемні для будь–якої країни. Отже, реформа, яку ми почали менше року тому в пілотних регіонах, — не ідеальна, і ми ніколи не говорили, що вона такою буде. Але вже сьогодні є конкретні позитивні факти, які демонструють, що вона працює. Зокрема, у Вінницькій області реорганізація дільничних лікарень дозволила втричі збільшити витрати на фінансування установ первинної ланки, у Дніпропетровській області в результаті реорганізації вторинної та екстреної медичної допомоги витрати обласного бюджету на охорону здоров’я збільшилися в 2,3 раза, у Донецькій після проведеної реорганізації в 3–5 разів покращилася забезпеченість лікувальних установ медикаментами. Реформа охорони здоров’я — це не піар, не порожні балачки, це процес, навколо якого повинні об’єднатися всі політичні сили України. Тому що медицина — не поле для політичних битв, а питання майбутнього нашої країни.
— Наскільки кадрове забезпечення лікарень відповідає потребам хворих?
— Кадрова ситуація у вітчизняній медицині, на жаль, іще далека від ідеалу. За висновками Національного інституту стратегічних досліджень, на сьогодні наша галузь перебуває на порозі кадрової кризи. За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я на 1 січня 2012 року, загальна кількість лікарів (усіх спеціальностей) становила 196 085, тоді як штатних лікарських посад — 243 162. Реальний показник забезпеченості лікарями сьогодні становить лише 27% на 10 000 населення, при цьому різниця між укомплектованістю лікувальних установ обласного рівня і первинної ланки — 10—15%.
— Нестача кваліфікованих медиків, очевидно, прямо пов’язана зі зниженням престижу цієї професії — усі знають, яка в лікарів зарплата... Як влада планує вирішити цю проблему?
— За останні два роки в цьому напрямі зроблено серйозні кроки. Постійно зростає заробітна плата медичних і фармацевтичних працівників, як у цілому, так і в окремих галузях. Якщо в 2009 році середня заробітна плата по галузі становила 1309 грн. (зокрема, в лікарів — 1904 грн., середнього медперсоналу — 1288 грн., молодшого медперсоналу — 959 грн.), то у 2012–му цей показник уже становив 2064 грн. (середня зарплата лікарів зросла до 2905 грн., середнього медперсоналу — 2010 грн., молодшого медперсоналу — 1453 грн., тобто майже на 65%). До кінця цього року плануємо ще більше підвищення, запровадження індивідуальних фінансових бонусів та системи «місцевих стимулів».
— Які завдання ставить перед собою ваш комітет на найближчий час у напрямi розвитку галузі охорони здоров’я?
— Сьогодні світова спільнота закликає всі країни спрямувати зусилля на вирішення проблем здоров’я громадян й акцентує увагу на необхідності об’єднати зусилля усіх державних і недержавних секторів для пошуку нових стратегій у сфері охорони здоров’я. Перед нами наразі стоїть два складні завдання: зміцнити систему охорони здоров’я та забезпечити розвиток міжсекторальної державної політики, яка передбачає спільні дії сектору охорони здоров’я та громадськості. Особливий акцент і надалі робитимемо на розвиток ініційованого Президентом Національного проекту «Нове життя. Нова якість охорони материнства і дитинства», який дозволяє не тільки стабілізувати, а й знизити показники дитячої та материнської смертності в Україні.