Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«Перлина біля моря», сонячна Одеса, сьогодні перетвориться на європейську столицю німого кінематографа. З 15 по 17 червня тут триватиме кінофестиваль «Німі ночі». На причалі морського вокзалу просто неба показуватимуть давно забуте німе кіно, не менш вартісне, а почасти й куди шедевральніше за сучасні стрічки.
«Німі ночі» є міжнародним фестивалем німого кіно та сучасної музики і, за словами організаторів, найбільшим фестивалем німого кіно в Центрально–Східній Європі. Фестиваль проходитиме вже втретє. Цього року під нічним небом Одеси організатори покажуть 5 класичних стрічок німого кінематографа з живим музичним супроводом у виконанні колективів із Великобританії, Німеччини, Польщі, Італії та України. Саундтреки спеціально написали до фільмів фестивалю самі виконавці. Для показу в Одесі плівки відреставрував Національний центр Олександра Довженка, який є одним із організаторів події.
У програмі два українські фільми — «Мірабо» та «Шкурник». У 1929 році, одразу після їх виходу, більшовицька критика знищила прокатну частку стрічок: «Мірабо» назвали формалістичним твором, а «Шкурника» визнали мало не антирадянським фільмом. Через 83 роки, у рамках фестивалю «Німі ночі», вони матимуть свою повторну світову прем’єру.
Триденна програма складатиметься з трьох сетів кіноперформансів, у кожному по 2 фільми. Починатиметься дійство о 21:30, а завершуватиметься після півночі. Кожен фестивальний день буде присвячений видатним акторам німого кінематографа, що задіяні у представлених фільмах: Барбарі Кент, Івану Садовському та Наталі Лисенко.
Родзинкою фестивалю обіцяє стати концерт–закриття української співачки Мар’яни Садовської з новою програмою Odessa Underground. Це пісенний проект, складений iз блатного фольклору, міських романсів та емігрантських пісень першої половини й середини минулого століття. Програма складатиметься iз творів Аркадія Сєвєрного, Олександра Вертинського, Діни Верні, Еміллу Харріс та Режо Шереша. Репертуар є зовсім не характерним для співачки, адже Садовська відома перш за все як виконавиця стародавніх українських народних пісень. Odessa Underground уже почули в Німеччині, Польщі та США. В Україні Мар’яна Садовська представила програму лише раз — у Львові в січні 2012 року. 17 червня концерт нарешті дістанеться до міста, що дало назву проектові.
Програма фестивалю
15 червня
* 21:30 — «Турксиб» (РСФСР—УРСР,1929) — у супроводі Bront Industries Kapital (Великобританія)
* 23:10 — «Самотні» (США, 1928) —
у супроводі Ziz (Італія)
16 червня
* 21:30 — «Мірабо» (Україна, 1930) —
у супроводі Durban Poison (Німеччина)
* 23:10 — «Шкурник» (Україна, 1929) —
у супроводі Marcin Pukaluk (Польща)
17 червня
* 21:30 — «Палаюче вогнище» (Франція, 1922) — у супроводі Юрія Кузнєцова (Україна)
* 23:30 — концерт–закриття Odessa Underground — Мар’яна Садовська (Україна—Німеччина)
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>