Зафіксувати мистецтво Творця

До 21 червня в Академії мистецтв (на Воровського) триває виставка італійського фотографа Луки Бракалі «Екосистеми». Фотограф, який побував у 128 країнах, зняв унікальні куточки природи, які Бог зробив важкодоступними для людей, мабуть, щоб уберегти від їх­ньої руйнівної цікавості. Тут льодовикові печери і кратери вулканів, оптичні ефекти і безкраї безлюдні ландшафти, незаймана первісна природа, шедевральні кульбіти сонця і сім’я білих ведмедів. На виставці представлені світлини із серій  «Єллоустоунський національний парк» (Вайомінг, США, 2008 р.)», «Каньйон Антилопи» (Арізона, США, 2009 р.), «Бараняча бухта» (Антарктида, 2004 р.), «Гренсе–Якобсельф» (Норвегія, 2009 р.). Виставка проходить у рамках святкування Днів Італії в Україні та 20–річчя дипломатичних стосунків між Італією й Україною, і вибір теми свідчить про те, що сучасні італійці мислять глобально і відповідально в масштабах планети, спираючись, звісно, на тисячолітні мистецькі традиції. Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Італія в Україні Фабріціо Романо елегантно продемонстрував свою базову культуру, порівнявши фотопейзажі Луки Бракалі з роботами німецьких художників–романтиків. А президент Національної академії мистецтв України Андрій Чебикін зазначив, що в Україні зараз виставляються багато митців світового класу в рамках Arsenale 2012, і виставка Луки в залі Академії — це ще одна яскрава пляма в мистецькому контексті Києва.

Лука — відомий у світі фотограф, лауреат найпрестижніших фотопремій, серед яких Fujifilm Photo Press World Award (1995) та Canon (Італія, 1995), засновник першої в Італії Школи фототуризму. Він побував у 128 країнах, але не в усіх його рука тяглася до фотокамери — десь він залишався просто туристом. Каже, якби йому потрібно було знімати архітектуру, в Україні він знайшов би купу об’єктів. Особливо синьйора Бракалі вразив Львів.

«У якій точці світу у вас уперше виникло бажання фотографувати?» — запитую митця.

Перша країна, в якій я побував, була Франція, потім Німеччина, Греція, — каже Лука. — Але я просто подорожував, насолоджувався краєвидами, архітектурою, пам’ятками культури як турист, і тільки коли я побував у Гренландії, в Ісландії, мені захотілося взяти в руки камеру і зафіксувати ці незвичайні картини, які неможливо побачити звичайному туристу. З тих пір я часто співпрацюю з полярними експедиціями, з російськими науковцями, наприклад, я їздив у тундру. Там важкі умови — на північному полюсі доводиться знімати при мінус 50, але і процес, і результат приносять невимовне задоволення. Крім того, через фотографії я хочу показати людям, якою красивою є наша планета і як невдячно ми з нею поводимося».

Начальник відділу між­народних наукових зв’яз­ків Національної академії мистецтв Украї­ни Ле­ся Смирна розповідає «УМ»: «В Україні Лука вже не вперше, і закохався у неї з першого погляду. Хоча у нас його вкотре вражає засилля дорогих авто та демонстрація власної заможності. «Mony everywhere!!!!» — здивовано вигукував він, коли ми зустрічали його в аеропорту «Бориспіль». Лука каже, якщо ціну за один сантиметр квадратний його фотокартин (50 євро) помножити на час, який він витрачає на його обробку, то й виходить вартість роботи. Чим більше робота відвідає виставок, тим у більш престижну цінову категорію вона потрапить. Лука підрахував, що величезна кількість його по­льотів на гелікоптері, з якого він фотографував поверхню Землі, коштує на сьогодні 1 мільйон доларів. Цифра вражає! Його фотомистецтво насправді соціально контекстне, воно є реакцією на глобальні планетарні проблеми екології. Тому ця фотовиставка є предметом уваги, зокрема, НАМ України. Барокова семантика його фотокартин близька українцям. До речі, в Україні Лука закохався і збирається зробити пропозицію своїй обраниці. Мене запросив свідком на весілля. Я не відмовила».