Штраус. Експортний варіант зі Львова

13.06.2012
Штраус. Експортний варіант зі Львова

Художній керівник і диригент Сергій Бурко.

Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова», який щойно повернувся з гастролей у Колумбії до рідного міста, запросив львів’ян на «Один вечір з Йоганном Штраусом». Концерт відбувся у рамках ХХХІ Міжнародного фестивалю музичного мистецтва «Віртуози».

Елегантний пишновусий Штраус iз невіддільною від нього скрипкою з великого портрета у глибині філармонічної сцени зустрічає привітною усмішкою гостей вечора. У руках багатьох буклети з програмою, в ній — назви (в оригіналі) хітів, які мають прозвучати: Kaiser Vals, Furioso–Polka, Kaiser Franz Joseph–Marsh, Fiesta de las Flores, Neue pizzicato–Polka, Rosen aus dem Suden, Klipp Klapp Galopp, Trick–Track... І ще, і ще — мелодії з оперет, полька за полькою, вальс за вальсом, нарешті — найзнаменитіший: «На прекрасному блакитному Дунаї»... Два ряди стільців з оркестрантами, перед ними — струнка постать соліста–скрипаля. Дає знак починати — і ллється музика. Захоплива, пізнавана, запальна. Здається, сам Йоганн Штраус зійшов з портрета — з таким запалом і не­стримною енергією керує «музичною командою» її «граючий тренер». Раптом — що це? З–за лаштунків виходять танцювальні пари, кружляють у вальсі, солістка–балерина демонструє вишукані па... І вечір тепер уже нагадує справжній Віденський бал, принаймні його фрагменти. Фестивальна ведуча Зося Іванова пояснює: нове обличчя «Віртуозів Львова» народжене нещодавніми гастролями у далекій Колумбії, де вони влаштовували такі ж «Вечори зі Штраусом».

Про ті гастролі ми говоримо iз засновником оркестру, його художнім керівником і диригентом, народним артистом України Сергієм Бурком.

— Це був уже четвертий для нас південноамериканський проект, — розповідає пан Бурко. — За півтора десятка років, відколи існує колектив, ми гастролювали у багатьох європейських країнах і спочатку побоювалися, не знаючи, як зустрінуть європейську музику за океаном. Першим проектом була поїздка оркестру в Еквадор та Колумбію з музикою Вівальді, Моцарта. Там же народилася ідея у продюсера Хуана Родрігоса — привезти з Європи Штрауса. Ми взялися підготувати спеціальну програму — так званого «малого Штрауса». Річ у тім, що Штраус–батько мав великі зали, Штраус–син — малі, батько мав великі оркестри, син — значно менші, тому існують різні версії Штраусових творів — для великого і для малого оркестру. Вони повноцінні, обидві — авторські. З таким «малим Штраусом» ми і вирушили за океан разом із львівськими танцюристами (постановником був балетмейстер Львівської опери Сергій Наєнко. — Авт.). Гастролі були дуже вдалими. Наступне наше турне було вже Центральною Америкою — Сальвадор, Коста–Рика, Нікарагуа, Гондурас, Перу. І ось — знову ж таки дзвінок: «Приїжджайте, ми на вас чекаємо. Колумбія жадає почути Штрауса».

— Оркестр поїхав у повному складі?

— Ще й розширеному. Хоч і без диригента. По–перше, я не зміг через службові обов’язки (Сергій Бурко віднедавна ще й начальник управління культури Львівської обласної держадміністрації. — Авт.), по–друге, ми знайшли інший вихід: запросили на поїздку «львівського Штрауса» — концертмейстера Молодіжного академічного симфонічного оркестру «INSO—Львів» Євгена Крука. Молодий, надзвичайно імпульсивний музикант, вихованець львівської скрипкової школи, він і зовні нагадує Штрауса–сина (хіба що вуса коротші). Вальси, польки супроводжуються виступами танцювальних пар (з київського балету «Ренесанс») та львівської балерини Катерини Крук (дружини і «музи» скрипаля–диригента. — Авт.). Це не просто концерт — захопливе видовище: танцівники наче на Віденському балі (кавалери у фраках, партнерки у пишних білих та кольо­рових сукнях); вони сходять зі сцени у зал, запрошують до танцю глядачів, які охоче приєднуються до забави...

— Де «Віртуозів» приймали найкраще?

— Практично скрізь. Ми виступали у всіх великих містах Колумбії, мали п’ять виступів у Боготі — майже десятимільйонній колумбійській столиці. Переконалися: там, за океаном, потребують європейської музики. Львів’яни задовольняли цей попит досконало. Я дивився інтернет, бачив відгуки преси. Цікаво, що «Віртуози Львова» подавали як «Віртуозiв України»...

Григорій ХРАМОВ