Другим чудом грузинського реформування (після славнозвісних змін у поліції, зокрема й боротьби з корупцією), може стати туристична галузь. Ще на початку 2000–х Грузія переживала період справжньої руїни: Тбілісі справляв враження провінційного пострадянського міста, загубленого десь у 90–х, а Батумі, сьогоднішній «грузинський Сингапур», міг бути локацією для рімейка «Сталкера». Але у 2006–му уряд спрощує візові правила для іноземців — до 90 днів безвізового перебування в країні, подібна система була запроваджена і в Україні; у 2009–му Грузія збільшила термін до року: сьогодні це правило працює для громадян більше ніж 80 держав. Незважаючи на проблемні стосунки з Росією, з березня цього року громадяни РФ також можуть вільно в’їжджати в Грузію (90 днів безвізового перебування, аналогічна норма діє і для українців). Паралельно — за підтримки міжнародних фондів й залучення іноземних інвестицій — реконструюють аеропорти, ремонтують дороги, створюють інфраструктуру: Грузія й сьогодні нагадує великий будівельний майданчик.
Черговим досягненням у туристичній галузі стало входження на ринок авіаперевізників лоукоста Wizz Air, який з 27 вересня здійснюватиме перельоти за напрямком Кутаїсі—Київ. Тепер квиток в один бік коштує 150—260 грн., що в п’ять разів менше за сьогоднішню ціну на рейс МАУ до Тбілісі, чи «Аеросвіту» в Батумі. Минулого понеділка на презентації рейсу від Wizz Air президент Михаїл Саакашвілі пообіцяв неабияку вигоду і грузинам, які полюбляють подорожувати, розповівши про дешеві квитки: 22 євро — до Києва і 20 євро — до Лондона, Берліна й інших міст. За словами Беки Джакелі, заступника голови Національної туристичної адміністрації Грузії, який невдовзі переходить на роботу у Всесвітню організацію туризму, переговори також тривають і з Ryanair.
«Ми активно почали працювати з 2011 року»
— Бека, вітаю вас із підвищенням. Гадаю, що для Грузії це також підвищення.
— Це стосується іміджу країни. Хочу сказати, що я перший грузин, який працює в структурі цієї організації: я обійматиму посаду в регіональному департаменті Європи.
— Тепер Грузія матиме більше можливостей лобіювати свої інтереси у сфері туризму.
— Я не лобіюватиму інтереси Грузії, оскільки не є представником моєї держави, а особою, що там працює.
— Які основні функції Національної туристичної адміністрації?
— Наша мета — залучити іноземних туристів, розвивати внутрішній туризм, сприяти розвитку інфраструктури. В основному, займаємося маркетингом і промоушеном країни, беремо участь у міжнародних виставках, організовуємо інфотури для представників ЗМІ та туроператорів. Серед наших маркетингових кампаній — реклама, телевізійні ролики, котрі ми транслюємо у різних країнах.
Ми почали активно працювати, починаючи з 2011–го. Минулого року Грузію відвідало близько трьох мільйонів іноземців, тобто на 39 відсотків більше, ніж за 2010–й.
— Який бюджет виділено на проморолики країни?
— Скажу загалом: на маркетинг країни як туристичного об’єкта виділяється понад п’ять мільйонів доларів.
«Програма реабілітації Кахеті коштує понад 70 млн. доларів»
— Цього року Адміністрація представляє спеціальну програму по Кахеті — Find Your Own Kakheti. З чим пов’язана така особлива увага до цього регіону?
— Зараз відбувається реабілітація цього регіону в рамках урядової програми за підтримки Світового банку. У містах Телаві, Ґурджаані, Кварелі і селі Дартло ремонтують дороги, реконструюють вулиці, будівлі, створюють нові готелі. Загальна сума цієї програми — приблизно 120 млн. лар (понад 70 млн. дол. — Ред.). Реабілітацію закінчать у вересні–жовтні, і тоді треба буде залучати великий потік туристів. Ми стимулюємо господарства, де виробляють вино, таким чином, туризм може бути основним джерелом їхнього прибутку.
— Чому медичний туризм у Грузії зараз не розвивається?
— Це все у процесі. У Грузії 103 курорти, 182 курортні зони, 2 400 мінеральних джерел. Зараз розвиваються Абастумані, Цхалтубо, Саірме — у плані ремонту доріг, комунікацій, щоби надалі вести активні перемовини з інвесторами. Ось після реабілітації Батумі ми маємо приклад iз Дональдом Трампом, який інвестує в будівництво Trump Tower (хмарочос на 47 поверхів із житловими й комерційними площами, казино. — Ред.). Є готелі Sheraton, Radisson, Kempinski...
— Але це дорогі готелі для людей із відповідним достатком. А середній клас може собі дозволити відпочинок у Батумі?
— Звісно, це дорогі готелі. Але на узбережжі також є доступні ґестхаузи.
— Пляжі безплатні всюди? І чи доступний вхід на пляжі готелів?
— Так, пляжі безплатні. Якщо готель має орендований пляж, то його не закривають, оскільки там розташованi міні–бари й кафе, що приваблюють відвідувачів. Купити пляж, прибережну смугу неможливо — це власність держави.
— Минулого року Михаїл Саакашвілі відкривав на узбережжі нове містечко Анаклія. Чи будуть цього року подібні презентації?
— Восени має відбутися презентація Кутаїсі — там зводять нову будівлю парламенту. В Ахалцихе, місті неподалік турецького кордону, реконструюють фортецю (урочистості заплановані на 1 вересня. — Ред.), будується нова інфраструктура, два сучасні готелі — це означає, що створюються нові робочі місця. Ахалцихе — місто, поблизу якого багато цікавих місць: фортеці Хертвісі й Тмоґві, монастир Сапара, до речі, мої предки Джакелі були князями цього регіону й побудували той монастир.
— Відомо, що український оліграх Ігор Коломойський інвестував у Гудаурі (за інформацією ЗМІ, в січні 2010 року він викупив 87% акцій АТ «Гудаурі» за 14,5 млн. дол. — Ред.). Чи є інші приклади вкладень українського капіталу в грузинську туристичну галузь?
— Його інвестиція — найбільша. Щодо інших, то не можу пригадати.