«Найдорожчий» український художник Анатолiй Криволап. (з сайту zn.ua.)
2012 рік для художника починався незле — він став лауреатом Шевченківської премії, «Людиною року», тепер на його рахунку ще один рекорд. Ті, хто вміють рахувати і мають добру пам’ять, обов’язково заперечать: чому рекорд, адже в травні минулого року на аукціоні Phillips de Pury & Co в Нью–Йорку за його картину «Степ» заплатили 98500 доларів, а в жовтні на лондонських торгах Phillips de Pury & Co полотно «Кінь. Ніч» пішло з молотка за 124343 долара — так дорого роботи сучасних вітчизняних митців на світових аукціонах ще не продавали.
«Але на Sotheby’s естімейт на сучасне українське мистецтво коливався в межах 15000, — каже арт–дилер Ігор Абрамович, який представляв роботу Криволапа на лондонському аукціоні. — Для нас важливо, що вперше попередня оцінка вартості роботи українського художника склала 47000—78000 доларів. Тому для українських художників на Sotheby’s це рекорд». Пейзаж Анатолія Криволапа був представлений у рамках російських торгів, де, крім сучасного мистецтва, пропонували й роботи класиків — «Дорога через долину» Іллі Рєпіна, «Пейзаж із червоними дахами» Володимира Баранова–Россіне, «Жоржини» Наталі Гончарової, «Вхід» Миколи Реріха, «Хлопчик у блакитному з ниткою» Павла Челіщева, а також «Пейзаж із деревами» українського метра Олександра Богомазова.
Кажуть, на російські торги Sotheby’s у Лондон їздили й українці — новий арт–дилер Олександр Стефанович і двоє «свіжих» колекціонерів. Але криволапівську «Ніч» купили не українці, а американець. За правилами, аукціонний дім бере 25% комісійних із покупця твору мистецтва і 15% — із продавця.
Наразі пейзажі Анатолія Криволапа, на яких переважають сутінки і світанки, можна побачити на виставці «Українська формула. Колір: Анатолій Криволап\Марія Приймаченко\народна картина» у музеї Івана Гончара, на якій куратори намагалися сформулювати колірну ідентифікацію українського мистецтва. Також роботи найдорожчого українського художника демонструються у масштабній «солянці» «Українські сучасні художники» (27 найгучніших імен вітчизняного арту), що відкривається сьогодні у харківському ЄрміловЦентрі. В однойменному каталозі до виставки, видрукуваному у видавництві «Родовід», є й робота «Ніч», яка з Лондона полетіла в Америку до законного власника.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
