Туркменський тунель

...Тривалий переліт, приземлення на розпеченому сонцем ашгабатському аеродромі (плюс 34 за Цельсієм), очікування неформальної вечері з колегами — і морок підземелля, дуже сучасного. Українського Прем’єр–міністра Миколу Азарова, який позавчора прибув до столиці Туркменістану на засідання глав урядів СНД, у перший день візиту одразу ж повезли на оглядову екскурсію, що першим пунктом включала у себе відвiдини дренажно–комунакаційного тунелю.

Микола Янович, як і належить йому за статусом, на погані знаки уваги не звертає і там же, біля виходу з тунелю, дав інтерв’ю українським ЗМІ. Тим самим, які летіли разом з Азаровим віпівським бортом. І ще раз заявив: ми, мовляв, продовжуватимемо активно шукати альтернативні шляхи постачання палива. Під туркменським сонцем ця фраза прозвучала у вигляді натяку, хоча й досить не свіжого.

Візит Миколи Азарова до Ашгабата тривав два дні, завершився учора і був присвячений засіданню напівмертвої структури, якою є Співдружність незалежних держав. Представник, на щастя, не надто інтегрованої в СНДівські структури дер­жави Україна на більшості обговорень був сам по собі. Тож господарі дійства звернулися до нього... за інвестиціями у свою країну. Президент Гурбангули Бердимухамедов навіть пообіцяв особисту підтримку українським олігархам, які вирішать працювати в цій державі і назвав галузі, які потребують зарубіжних, у тому числі й українських грошей: АПК, телекомунікації, високі технології, а також розвиток інфраструктури. Йдеться про будівництво портів і торгового флоту: контейнеровозів, річкових барж і буксирів.

«Туркменістан — це країна, що динамічно розвивається, в якій до третини бюджету використовують для капітальних вкладень. Щорічно це становить 10 млрд. доларів», — захоплено мовив Микола Азаров. До речі, ВВП Туркменістану торік зріс на 14,7%, що є досить непоганим показником. «Газовий» Туркменістан справді мало відчуває економічну кризу, і у цій країні вже давно працюють українські фахівці. Власне кажучи, й дренажний тунель, на який просто з літака приїхав Микола Азаров, було вибрано не випадково — споруджують його українські будівельники.

Утiм було би наївно вважати, що в посушливій Туркменії офіційний Київ найбільше цікавлять річкові баржі. Газ — ось головний предмет інтересу України, на якому, щоправда, в офіційних прес–релізах вирішили не акцентувати. До появи хоча би якихось результатів. А з ними — станом на вчора, коли цей номер готувався до друку — було не дуже. Зустріч віч–на–віч Миколи Азарова з Гурбангули Бердимухамедовим не змусила лідерів країн зробити жодної голосної заяви. Принципової згоди Ашгабата постачати нам газ нібито досягнуто вже давно, але між нашими країнами знаходиться Росія. Яка не в захваті від такої дружби.