Долар виходить iз тіні

Добрий долар — за 8,20. Або за 8,60...

Керівництво держави нині стоїть на розпутті. З одного боку, в умовах економічної нестабільності, відсутності розуміння з боку донорів з МВФ та необхідності виконувати популістські обіцянки перед ви­борами їм буде досить важко виконати бюджет. А тому влада може вчергове піти назустріч експортерам — і девальвувати національну валюту. Аналітики вважають, що зниження курсу гривні на 20—30 копійок дозволило б розв’язати проблему.

З іншого боку, «опускання» гривні призведе до чергового зниження рівня життя українців. Тобто виборців. А допустити таке напередодні знакового волевиявлення означало б зменшити свій і без того не «переможний» рейтинг. Найімовірніше, чіткого плану дій влада не має, вона моніторить ситуацію, сподівається на краще, але плану «Гривню — вниз» також не відкидає.

Регулятор офіційно ствер­джує, що жодних планів знижувати вартість гривні не існує і що він має достатньо резервів, аби тримати курс на нинішньо­му рівні. Проте вже станом на вчорашній день встановилася більша, ніж завжди, різниця між офіційним та міжбанківським курсом — 7,99 і 8,10 грн. Одразу ж за міжбанком відгукуються на невизначеність і обмінні пункти: долар у них також почав дорожчати, до цих же самих 8,10 гривнi. Спостерігаємо ми і більшу, ніж звикли, маржу — різницю при купівлі і продажу валюти. Таким чином фінустанова страхує свої ризики від можливих форс–мажорів.

«Ситуація на міжбанківському ринку цілком і повністю в руках НБУ, — пояснює «УМ» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. — Ось, скажімо, сьогодні він не виходив на торги, і маємо курс уже 8,10. Якщо завтра вийде, курс впаде. І навпаки: це пряма залежність». Причини, які змушують Нацбанк бути пасивним на валютних торгах, на думку Охріменка, прозаїчні: регулятор заощаджує свої золотовалютні резерви. «Декілька разів він вийшов — і стримав курс, — продовжує експерт, — проте сьогодні, мабуть, розмірковує, що робити далі».

Інші аналітики вважають, що пасивність НБУ не випадкова і що подібним чином він готує ґрунт для планової девальвації. Саме цієї, для порятунку нашого держбюджету. Проте навіть песимісти не допускають обвального падіння курсу, скажімо, до 10 чи 11 гривень. Максимум, про який можна говорити сьогодні, — 8,60—8,70 грн.

Греки не винні, але євро «стрибатиме»

Натомість купити в Україні євро з кожним днем стає все простіше. І дешевше. У парі «євро–долар» другий партнер знову починає домінувати. «За минулий тиждень вартість євровалюти на світовому ринку знизилася на 2,08%, до 1,25 до долара. Або до 10,01 грн.», — коментує керівник інформаційно–аналітичного центру «Форекс–клуб» в Україні Микола Івченко. За його словами, причини — в економічних проблемах Єврозони, яка міцно входить у другу хвилю кризи. Винуватцем нестабільності, за його словами, є насамперед Греція, яка не хоче виконувати вимоги європейських кредиторів, надто після виборів. Олії у вогонь підливає Іспанія, деякі регіони якої не можуть вчасно розрахуватися з боргами, до того ж центробанк цієї країни також відчуває проблеми. Ну і, звичайно, постать нового французького президента мсьє Олланда, який прийшов до влади на критиці свого попередника за режим економії фінансів.

«Якщо бути відвертим, то вплив Греції на нинішню кризу є надуманою, — ствер­джує Олександр Охріменко. — Судіть самі: їх частка у ВВП Єврозони знизилася із 4 до 2%. Про який тиск на євровалюту може йтися? Тим паче що проблему грецької економіки можна було розв’язати за одне–два міжнародні засідання. Проте так не стається — і з дуже прозаїчної, але вагомої причини. Я маю на увазі політичне протистояння між Францією і Німеччиною, коли і одна, і друга країна прагне домінувати в регіоні. А з приходом нового глави Франції це протистояння загострилося. Про розбіжності можна судити на прикладі допомоги цій же самій Греції: як тільки Німеччина робить офіційну заяву щодо ситуації, то через кілька днів Франція заявляє протилежне».

Через відсутність стабільності та порозуміння доля євровалюти перебуває у цілковитій невизначеності. Якщо, скажімо, переможе весела і щедра позиція Франсуа Олланда й країна відмовиться від режиму економії Ніколя Саркозі, то курс євро може впасти нижче відмітки 10 гривень. Щоправда, обвалу євро, як і української гривні, експерти не очікують. «Нижче ніж 1,1 у співвідношенні до долара, тобто нижче відмітки 9 гривень, євровалюті впасти не дозволять», — каже аналітик Міжнародного центру перспективних дослі­джень Олександр Жолудь. «Євро стає нестабільною валютою, — погоджується з ним Олександр Охріменко. — І така ситуація протримається щонайменше до кінця літа. Тобто, ми ставатимемо свідками стрибків курсу — як в один, так і в другий бік».

Зрештою, зниження курсу євро не можна вважати однозначною бідою для європейських країн. Адже, з одного боку, це дозволить їм пожвавити свій експорт. Щоправда, надто захоплюватися цим падінням не варто. Лідери найбільших країн це розуміють — головне, аби процес не вийшов за межі їхнього контролю.