А подай сюди «Хюндай»!

Поїзд проводжали, як сина в армію

Із 13–ї колії о 18–й годині 25 хвилин поїзд загуркотів у напрямку Львова. Проводжали його, як сина в армію — усі, хто тільки міг: працівники залізниці і в білих, і в синіх, і в нових червоних формах. «Основними перевагами цих поїздів є, безперечно, ультрашвидкість і комфорт. Та й порівняти є з чим. От подивіться: навпроти стоїть поїзд старого зразка, а тепер подивіться на презентабельний «Хюндай». Тепер, може, зміниться залізниця на краще, з’явиться повага до залізничників», — розповідає «УМ» провідник нового поїзда Геннадій Мединський.

«Усе добре. Працювати навіть простіше», — неохоче відповідають втомлені провідниці новітнього потяга «Intercity+» № 155 рейсом «Харків—Київ», який прибув до столиці о 23–й годині 25 хвилин із запізненням на 10 хвилин. «Цим потягом набагато комфортніше управляти, ніж звичайним. Ступінь пришвидшення, бортові системи — у кращому стані. На відміну від стандартних поїздів, які йдуть зі швидкістю 130—140 км/год., «Хюндай» розвиває швидкість до 160 км/год», — зазначає помічник машиніста поїзда №155 Олександр Кубарєв.

А от пасажири, незважаючи на обіцяний суперкомфорт, із вагонів виходять не такі вже й енергійні, а все одно змучені дорогою. «Я б не сказала, що він набагато комфортніший. Єдине, що відзначила, — те, що він тихіше їде», — каже пасажирка Оксана.

Дорогий наш «Хюндай»...

«Можливо, він і комфортніший. Але ціна не виправдовує себе. Машиною доїхати буде і швидше, і дешевше. Тут ми економимо час лише за рахунок зупинок», — стверджує пасажир Юрій, який у вагоні першого класу доїхав із Харкова до столиці за 464 гривні. «Хоч я й рідко виїжджаю до столиці, але можу сказати, що 4 години із Харкова до Києва — це зовсім ніщо. А от умови обслуговування особливо не відрізняються. Я не розумію, чому квитки так дорого коштують, адже технічно все лишилося практично стандартним, як і в звичайних експресах — окрім швидкості», — зауважує пасажир Дмитро.

...Чимало українців також вважають вартість квитка на суперпоїзд «непідйомною» для свого бюджету. «Є проста пропозиція: всі дружно ігноруємо цей довбаний мега–поїзд. Поїздить він порожнім — може, хоч ціни знизять», — пише один з учасників протест–групи в соціальній мережі «Хюндай» — в ігнор» Юрій Сколоздра. Зараз у цій «антихюндайській» інтернет–групі — близько ста учасників.

Перший віце–прем’єр–міністр Борис Колесніков, який разом iз журналістами проїхався на «Хюндаї» першим (під час промо–туру нового експресу, 25 травня), запевнив: «Уряд за дорученням Президента України розгляне питання скасування ПДВ при купівлі квитків на ці поїзди». За його словами, квитки подешевшають на 16,6%.

Із 27 травня і до 1 вересня нові поїзди курсуватимуть за експериментальним графіком руху: з Києва до Харкова прямуватимуть 4 год. 25 хв. зі швидкістю понад 106 км/год., зі Львова до Києва — 4 год. 55 хв. зі швидкістю понад 116 км/год. На початку червня «Хюндай» з’єднає Київ iз Донецьком, відстань між цими містами поїзд долатиме за 6 год. 30 хв. зі швидкістю понад 112 км/год. Загалом на національному швидкісному коридорі Львів—Київ—Харків—Донецьк на початковому етапі нові поїзди 912,5 км колій долатимуть зі швидкістю до 160 км/год., 398,1 км — до 140км/год., 438,1 км — до 120 км/год.

Залізничники зазначають, що базова модель електропоїзда «Хюндай» спроектована та побудована у відповідності до українських умов. Усі вузли та механізми адаптовані до кліматичних, ландшафтних, технологічних умов, інфраструктури та технічних вимог «Укрзалізниці». Зазначимо, що ширина колії в країнах СНД — 1520 мм, у більшості країн Європи — 1435 мм, пасажирські вагони у країнах Європи мають ширину — 2,9 м, а в Україні та інших державах колишнього СРСР — 3,5 метра, саме це дозволило без погіршення комфортності для пасажирів розмістити ще одне пасажирське крісло.

...Очікується, що наступними містами, до яких курсуватимуть «Хюндаї», стануть Одеса та Дніпропетровськ.

Нащо електорату подорожувати?

Окрім зависокої ціни, введення в експлуатацію «Хюндаїв» потягнуло за собою низку певних негативних зрушень, які назвали «модернізацією». Влада подумала: якщо вже маємо кілька крутих поїздів, то від старих паротягів можна відмовитися, а практику нічних поїздів узагалі знищити приблизно років через п’ять. У цьому певен, зокрема, Борис Колесников. «Вагони зношені», — аргументує міністр інфраструктури. При цьо­му спальні вагони купувати не будуть, власного виробника не підтримають, а продовжать контракт, очевидно, дуже комусь вигідний, з корейською фірмою «Хюндай».

Наслідки чергового «покращення» вже відчули на собі кияни та львів’яни. Найзручніший та достатньо недорогий нічний поїзд №91 «Київ—Львів» відмінили. Утім протести пасажирів були настільки загрозливі, що «дев’яносто перший» повернули на рейки. Перетнути Україну зі Сходу на Захід і навпаки стає просто розкішшю. Якщо раніше квиток на потяг «Львів—Луганськ» коштував 200—300 гривень залежно від класу, то тепер iз пересадками (бо прямий же поїзд відміняють) така мандрівка витрусить iз кишені від 700 до 1150 грн. І це лише в один бік!

Також багатьох хвилює питання, чи буде безпечно їздити на нових поїздах, які місцями мають розвивати швидкість до 200 км за годину, якщо колії залишаються старими, а залізнична дорога не настільки пряма, як у Європі.

Важливий аспект: нічні потяги сприяли розвитку внутрішнього туризму. Це — недорогий, так званий «студентський», варіант подорожі: сідаєш у поїзд у п’ятницю ввечері, в суботу зранку приїздиш у місто, яке хочеш оглянути, цілий день відвідуєш музеї, бродиш історичним центром, спілкуєшся з місцевими жителями, перекушуєш у кав’ярнях, купуєш сувеніри, а ввечері сідаєш на потяг, вкладаєшся на полицю чи п’єш із друзями пиво й обмінюєшся враженнями, а зранку в неділю ти вже у рідному місті. Якщо взяти до уваги, що ціна на квитки у плацкартний вагон (нагадаємо, лише в них діють пільгові знижки), як правило, не перевищувала 100 грн. в один бік, то виходило, що за якихось 300 грн. студент міг подивитися столицю — «місто контрастів», «уламок Європи в Україні» — Львів, колоритну Одесу, зелену Полтаву, побувати біля териконів Донбасу чи у старовинних чернігівських церквах. Раз на місяць чи за півроку викласти третину стипендії за подорож могла велика частина молоді. Що ж буде, якщо квитки подорожчають як мінімум удвічі?

Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології й Інститутом прав людини та запобігання екстремізму й ксенофобії INRPAX, третина (36 відсотків) жителів України ніколи не була в іншому регіоні нашої країни. Найбільш активними виявилися кияни. Серед них не були в інших куточках України лише 3,8 відсотка жителів, а більше половини хоча б раз на рік відвідує інші міста і села за межами області. Найменше подорожують жителі Криму та Західної України. З них ніколи не були в іншому регіоні 45,7 та 47,3 відсотка, відповідно. Зрозуміло, що за таких умов легше розділяти Україну й лякати одну її частину «клятими москалями», а іншу «злобними бандерівцями».