Дорогу на вулицю Садову в прилуцькому селі Маяки знають сьогодні чимало волинських підприємців, які торгують дитячими речами. Тут розташований невеличкий швейний цех, продукцію якого вже знають у багатьох куточках України. Про його існування сама дізналася кілька років тому, коли у мене народився перший онук. Непроста то справа — вибирати шапочки, повзунки і кофтинки для новонародженого, коли товару багато, а якісного й красивого і щоб ціна не кусалася — негусто. Оббігала тоді ледь не всі точки на Центральному ринку в Луцьку. То занадто яскраві малюнки, то тканина пахне фарбою, то дизайн ніякий. Поки люди не підказали: «Шукайте маяківський інтерлок». Знайшла кілька точок, де продавався цей невідомий мені крам для найменшеньких. У штанцях і бодіках, пошитих у Маяках, уже виросли двоє моїх онуків. Та на вигляд вони ще геть нічого, не кажучи про те, що ніде ніщо не розпоролося, не порвалося й не облізло. На тлі засилля неякісного ширвжитку, яким завалені наші ринки, це вже про щось говорить.