«А перепустка від Миколи І є?»

Днями на «гучні» урочистості з нагоди відкриття у Полтаві меморіальної дошки царському сатрапу, генерал–фельдмаршалу Івану Паскевичу (про криваві «подвиги» цього фаворита Миколи І «УМ» розповідала в одному з попередніх номерів) можновладці та чиновники зігнали кількасот школярів, студентів і курсантів. Тож усі вони в робочий час, у розпал екзаменаційних клопотів, змушені були під зливою «зображати масовку» сумнівного україноненависницького дійства, ініційованого найзапеклішими російськими шовіністами та їхніми владними покровителями. І не просто зображати. Перед початком урочистостей організатори роздали юнакам і дівчатам по червоній гвоздиці, яку ті мусили покласти до тільки–но відкритої дошки під «недремним оком» своїх ректорів, деканів, викладачів вишів і класних керівників. Певно ж, «од вдячних хохлів–малоросів», бо, скажімо, Гімн України тут виконати взагалі «забули».

Однак не всі присутні дорослі виявилися «хохлами», які тільки облизуються, коли їм плюють у душу. З десяток активістів громадських організацій та партії «Свобода» забезпечили зовсім не «парадну» озвучку помпезного заходу. Саме завдяки їм виступи «куратора» полтавської «паскевичіади», заступника голови облдержадміністрації та обласної організації Партії регіонів Олександра Коваля і заступника міського голови Світлани Порохні буквально «потонули» у безперервних скандуваннях: «Ганьба! Холуї! Полтаві —пам’ятник Мазепі! Ганьба російським шовіністам!» та інших. При цьому «свободівці» тримали ще й виразно ілюстровані плакати з написами: «Паскевич кров’ю сотень тисяч людей будував «Руській мір». Для України він герой?», «Не бути царському кату і вбивці Паскевичу в Полтаві!».

Ще більше «відзначилися» полтавські посадовці під час «прелюдії» до наукової конференції з нагоди ювілею царського сатрапа. За півгодини до початку заходу головний корпус Національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка нагадував фортецю у стані облоги. Бо ж біля «парадних» воріт, себто за кількадесят метрів від входу в приміщення, всіх охочих потрапити на конференцію зустрічали високий чоловік (пізніше з’ясувалося, що то був один із проректорів цього вишу) та охоронці у формі й цивільному, котрі вимагали пред’явити окреме «запрошення» на захід. Разом із полтавським журналістом Анатолієм Банним показуємо свої посвідчення й водночас просимо представитися та назвати прізвища тих, хто дав розпорядження «не пущать» пресу на відкритий публічний захід у державному виші. Одержавши категоричну відмову, прямуємо далі вже в супроводі «начальника охорони», котрий також відмовився назвати себе, й кількох його підлеглих.

Однак двоє вхідних дверей «затулили» собою з десяток охоронців. При цьому під їхню «роздачу» потрапили й інші журналісти та науковці, котрі також не мали окремих «запрошень». Але вони, певно, «благонадійніші», тож після перемовин їх таки пропустили у приміщення. Водночас на проректора й «начальника охорони» не подіяв навіть офіційний документ — прес–анонс заходів iз нагоди ювілею Паскевича за підписом начальника Головного управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації Миколи Перепелиці, в якому журналістів запрошують «висвітлити» їх, у тому числі й конференцію. Таке фактичне запрошення від ОДА як одного з організаторів заходів власкор «УМ» одержав електронною поштою за три дні до їх початку. Про якісь додаткові окремі «запрошення» чи акредитацію не було там жодного слова.

Власне, за такою схемою «оповіщення» автор цих рядків відвідував десятки заходів. У цьо­му ж випадку необхідною була, мабуть, ще й перепустка від царя Миколи І, правління якого відзначалося найжорстокішою у світі цензурою... І це при тому, що фактичними розпорядниками тієї конференції були заступник голови облдержадміністрації Олександр Коваль та ректор техуніверситету Володимир Онищенко. Чи могли вони не знати про те «фільтрування» журналістів, при якому на публічний науковий захід не пустили саме тих представників преси, які не «соромляться» критикувати владу й українофобів усіх мастей? Зрештою, в тому, хто з них давав незаконні розпоря­дження, а хто їх найзапопадливіше виконував, тепер належить розібратися правоохоронцям, до яких із вимогою притягнути посадовців до кримінальної відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності власкор «УМ» звернеться вже найближчими днями.