Вітчизняний кінопрокат давно втратив зв’язок з угорським кінематографом, прославленим іменами класиків Золтана Фабрі, Міклоша Янчо, Іштвана Сабо. Чи не єдину можливість побачити на великому екрані фільми угорських режисерів надає фестиваль Сучасного угорського кіно, який ось уже втретє проводить у кінотеатрі «Київ» продюсерська агенція «АртМедіа». Ретроспектива, яка триватиме з 16 по 20 травня, складається з п’яти картин, які отримали великий резонанс як в Угорщині, так і за її межами.
Стрічка Діани Гроо «Веспа» — роуд–муві про 20–річного хлопця, який відправляється з рідного провінційного містечка у Будапешт за виграним у лотерею мотоциклом. Ця подорож стає для нього своєрідною ініціацією, прощанням із затишним світом юності і знайомством зі складною, суперечливою дійсністю країни, що прагне звільнитися від тоталітарної спадщини і знайти своє місце в сучасній Європі.
Своєрідним відображенням цієї дійсності стає і стрічка Саболча Хайду «Бібліотека Паскаля», химерна, виконана в естетиці магічного реалізму і насичена як алюзіями на класичні шедеври авторського кіно, так і штампами жанрових фільмів розповідь про молоду угорку, продану в сексуальне рабство власним батьком.
Стрічка Ендре Хулс «Діва танцює до смерті» розповідає про музичне тріо, що складається з двох братів і дружини одного з них, у минулому — коханки іншого музиканта з цього ж тріо. Взаємини всередині цього любовного трикутника раз у раз погрожують перейти межу, що відокремлює драму від трагедії.
Ще одна камерна історія — «Питання в деталях» Жомбора Дігі про трьох молодих людей — юну красуню, її брата і її нового залицяльника, який, як з’ясовується, пов’язаний з ними якоюсь зловісною історією, що залишилася в далекому минулому.
Взаємозв’язку життя і мистецтва присвячений фестивальний хіт «Ніжний син: Проект Франкенштейна» Корнеля Мундруцо. Ця стрічка, що відзначилася на десятках кінооглядів, включаючи конкурсну програму Каннського МКФ, розповідає про режисера, який намагається полегшити долю виконавцю головної ролі в його новому фільмі. Звинувачений у жорстокому злочині, цей юнак виявляється сином режисера, про існування якого той навіть не підозрював.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
