Цьогоріч своєю емблемою Каннський кiнофестиваль обрав Мерилін, яка померла півстоліття тому.
Від сьогодні й до 27 травня у Канні — свято кіно, кінооблич і кінобізнесу. 65–й Каннський міжнародний кінофестиваль своїм цьогорічним брендом обрав ретро: у рамках «Каннської класики» покажуть півтора десятка відреставрованих стрічок старих метрів, зокрема, роботу Хічкока 1927 року — «Кільце», а «обличчям» форуму стала Мерилін Монро. З фестивальних постерів таємниче всміхається померла 50 років тому білявка, яка для всього світу давно вже стала символом Голлівуду. Як значиться на офіційному сайті Каннського кінофестивалю, афішу виготовлено паризьким агентством «Бронкс» на основі світлини Отто Беттманна.
Даниною пам’яті є також фільм–закриття фестивалю — «Тереза Дескейру» з чарівливою Одрі Тоту в головній ролі. Це вже французька класика у всіх смислах: автор сюжету — Франсуа Моріак, саме за його романом знімав свою останню стрічку Клод Міллер. Режисер не дочекався прем’єри. 4 квітня у Парижі Клод Міллер помер, йому був лише 71 рік.
Усе інше в Каннi — живе.
Відкриє цьогорічний кінофорум стрічка американця Веса Андерсона «Королівство повного місяця» — про закоханих підлітків, які збираються втекти у «вільне життя». У «дорослих» ролях — Брюс Уїлліс та Біл Маррей.
Щодо головної конкурсної програми, то в ній змагатиметься 21 стрічка. Журі, яке очолить відомий італієць Нанні Моретті, буде з чого обирати і за що сперечатися. Так, наприклад, претендентами на «пальмову гілку» є Лео Каракс iз фільмом «Божественні мотори», Девід Кроненберг («Космополіс»), Міхаель Ханеке («Любов»), Жак Одіяр («Іржа і кістка»). Східний вектор цьогоріч не настільки виразний і домінуючий. У головній конкурсній програмі заявлено дві роботи з Південної Кореї — «В іншій країні» режисера Хон Сангсу та «Смак грошей» Іма Сансу, японську копродукцію з французами (стрічка «Як закоханий» Аббаса Кіаростамі). n
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
