На жаль, без «показухи»

Уже вп’яте українська делегація знайомитиме відвідувачів Каннського кінофестивалю з вітчизняним кінематографом. На прес–конференції, присвяченій відкриттю українського павільйону в Каннах, голова Державного агентства з питань кіно Катерина Копилова розповіла про вітчизняні кінопроекти, які презентуватимуть у Франції.

У рамках українського па­вільйону плануються три ринкові кінопокази: славнозвісний «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» Володимира Іллєнка, «У кожного свій Чехов» — кіноальманах творів Чехова, перенесений на тло сучасності (п’ять новел поставили молоді одеські кінематографісти), та фільм, заснований на реальних подіях, — «Чемпіони з підворіття». Стрічка розповідає історію перемоги української футбольної команди на чемпіонаті світу з пляжного футболу серед бездомних у Мілані у 2009 році. Режисер Ахтем Сеітаблаєв прокоментував ідею фільму: «Команда, поїхавши туди зовсім маленьким складом, перемогла бразильців, аргентинців, італійців, португальців і стала чемпіоном.  Це чудовий приклад того, як люди, з різних причин викинуті із соціуму, знаходять у собі сили повернути людську гідність».

«Український павільйон — це 25 квадратних метрів кінопосольства України у Франції, — коментує пані Копилова. — Це діловий майданчик, що надає можливість презентувати всі проекти, які зараз у розробці і які ми плануємо почати розробляти». Йдеться про презентацію фільмів, що перебувають у стадії «чернетки». До презентації сучасного українського кіно увійшли ЗD анімація «Микита Кожум’яка», фентезі «Колесо Фортуни: Казка про злидні», пригодницька біографічна стрічка «Іван–сила», кіноальманах короткометражок «Шевченко. Для тебе, для України», документальна стрічка «Невідома країна» та драма «Переполох у Хелмі». Показати ці фільми на такому майданчику — означає привернути увагу інвесторів та партнерів за кордоном, переконує керівник Держкомкіно.

На роботу павільйону було виділено півмільйона гривень iз держбюджету. Окрім того, залучено і спонсорську підтримку, проте конкретні цифри Катерина Копилова озвучити відмовилась. Натомість акцент зробила не на коштах, а на їхній реалізації: «Ми вбачаємо свою роботу не тільки у підтримці виробництва фільмів в Україні, а також у просуванні цього продукту на міжнародному ринку. І запозичення європейського досвіду нині є дуже важливим для України». Подібні покази та презентації, за її словами, сприятимуть укладанню угод з продажу готової продукції для розповсюдження у країнах Європи та сприянню у роботі над новими стрічками у співпраці з іншими країнами. «Наша головна мета — представити Україну в Європі як кінематографічну країну, — переконана голова Держкіно. — У світі повинні розуміти, що, крім нашого великого кінематографічного минулого, у нас є і наше кінематографічне майбутнє. Для нас Каннський кіноринок — це можливість не продати український продукт, а завдяки встановленим зв’язкам спочатку створити продукт, який буде проданий».

Серед списку запланованого —робочі зустрічі з такими представниками зарубіжної кіноіндустрії, як Тамара Татішвілі (директор Грузинського національного центру кіно), Бенуа Жинесті (генеральний директор Міжнародної федерації асоціації кінопродюсерів), Агнешка Одорович (директор Польского Інституту кіномистецтва), Антоніо Барбера (арт–директор Венеціанського міжнародного кінофестивалю), Дорен Бонекамп (генеральний директор Нідерландського фонду кіно) та інші.

В офіційній конкурсній програмі Канн цього року представників від України, на жаль, немає. Нагадаємо, минулого року Україна не лише брала участь в офіційному конкурсі у блоці короткометражного кіно, а й здобула перемогу — «Золоту пальмову гілку» отримала молода режисерка Марина Врода за стрічку «Крос», створену у співпраці з французами. Цього разу вітчизняний короткий метр можна буде переглянути хіба що у спеціальній програмі короткометражних фільмів Каннського кінофоруму «The Short Film Corner». Дана секція була створена у 2004 році з презентаційною метою, аби налагоджувати зв’язки з дистриб’юторами та просувати короткометражки на інші кінофестивалі. До програми були відібрані стрічки з кіноальманаху «Україна, гудбай»: «Без ГМО» Лариси Артюгіної, «Борода» Дмитра Сухолиткого–Собчука, «Гамбург» Володимира Тихого. Всі вони мають гостросоціальний сатиричний характер та об’єднані темою еміграції українців.

У конкурсі повного метра серед претендентів на «Золоту пальмову гілку» фігурує фільм українського режисера Сергія Лозниці «У тумані». В 2010 році його стрічка «Щастя моє», що представляла Україну, вже потрапляла до основного конкурсу, і хоч не здобула ніяких нагород, та все ж отримала схвальні відгуки від фестивального журі. Тепер у графі «країна–виробник» нової стрічки Лозниці фігурують Німеччина, Нідерланди, Латвія та Росія. «У тумані» знятий без українського співпродюсера, тому фільм не позиціонується як український», — пояснила Катерина Копилова.