Аварія з шухляди

Минулої п’ятниці у Дніпропетровську затримали Загіда Краснова. Уродженець дагестанського селища Беліджі Загіддін Хабібулаєвич Хабібулаєв (нинішнє прізвище — від дружини) мешкає у місті на Дніпрі з 1983 року. Закінчив місцевий інженерно–будівельний інститут. Протягом щонайменше останнього десятиріччя є у мільйонному обласному центрі однією з найпомітніших публічних фігур. Щоправда, політичною постійністю не відзначався. Адже спершу Краснов заявив про себе як керівник міської організації і відповідної фракції у міськраді лазаренківської «Громади». І хоча в цієї політичної сили ніколи не було більшості, у 2006 році це не завадило панові Загіду очолити депутатську більшість у найвищому органі народовладдя Дніпропетровська. А в побуті його стали називати не інакше як директором міськради. Певна річ, з огляду на впливовість уро­дженця Дагестану.

Пізніше Краснов представляв уже тігіпківську «Сильну Україну», а на його інтернет–сайті й навіть на бігбордах з’явилися фото Загіда Геннадійовича (так його зазвичай величають у Дніпропетровську) разом із Сергієм Леонідовичем. Але й тут згодом пробігла якась чорна кішка. Зрештою, на недавніх виборах міського голови Дніпропетровська Краснов вигулькнув уже як висуванець... «Нашої України». Кампанію за посаду мера Краснов розгорнув тоді потужну, означивши себе як відвертого опонента багаторічного дніпропетровського градоначальника Івана Куліченка. Однак у підсумку задовольнився тільки четвертим місцем. Після цього Загід Геннадійович з помітного політичного життя зник. Стало майже не чути про його донедавна вельми активну громадську організацію «Громадська сила», яка й сніг розчищала, і дитячі майданчики облаштовувала... Перестала виходити і газета з однойменною назвою.

І ось знову, незадовго до дати офіційного висунення кандидатів у депутати Верховної Ради України, Краснов став дедалі більше «світитися». Мабуть, до вищого законодавчого органу держави вирішив потрапити.

Тому коли зранку минулої п’ятниці Краснова викликали до обласної міліції, а близько 15–ї перед очима численної журналістської братії у наручниках завели до «воронка», — це було як грім серед ясного неба. Адвокат затриманого Дмитро Дубцов тут же заявив, що поспіхом затіяне кримінальне переслідування його підзахисного має суто політичний підтекст. Адже в прокуратурі згадали про доволі відому для дніпропетровців дорожньо–транспортну пригоду, коли керований Красновим «Порш Кайєн» ззаду налетів на іншу автівку, водій якої внаслідок цього дістав важкі тілесні ушкодження. Тоді за цим фактом було порушено кримінальну справу, яку пізніше закрили, оскільки у діях Загіда Геннадійовича складу злочину не встановили. Прес–секретар Краснова навіть продемонструвала датовану квітнем того ж 2008 року розписку потерпілого водія, де він повідомляє, що жодних претензій до лідера «Громадської сили» не має.

Однак прокурор Дніпропетровської області Наталя Марчук повідомила, що цю кримінальну справу витягли з шухляди завдяки прозрінню експертів, які раптом схаменулися і вказали на свої... колишні помилки. Отож перед Загідом Геннаді­йовичем замаячила «перспектива» замість парламенту потрапити за ґрати на термін від 3 до 8 років згідно з частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами». При цьо­му пані Марчук наголосила, що справа Краснова вигулькнула всього–на–всього як одна з 24–х, по яких прокуратура вирішила відновити слідчі дії. Проте навряд чи комусь така аргументація здасться переконливою. Втім, як стало відомо вчора, суд вирішив продовжити перебування Краснова під вартою терміном на два місяці.