Їм не потрібні паради та салюти, вони потребують уваги та пам’яті. (Фото з сайту cym.org. )
У Європі традиційно 8 травня вважається Днем пам’яті всіх загиблих під час Другої світової війни. У 2005 році в резолюції, приуроченій до 60–ї річниці закінчення Другої світової, Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам–членам ООН, неурядовим організаціям, крім святкування своїх Днів Перемоги чи Визволення, щороку віддавати данину пам’яті жертвам Другої світової впродовж одного або двох днів (8 і 9 травня). У цей день у церквах різних конфесій служать панахиди, а нащадки мають привід згадати своїх родичів, по життю яких прокотилася війна. Цього року за ініціативи Спілки української молоді в Україні вперше відзначать День пам’яті та єднання під девізом «Шануй, а не святкуй».
Панахиди за загиблими відслужать у Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську. «Ми запросили служителів усіх церков приєднатися до Дня пам’яті, але поки підтвердили свою участь лише греко–католики та священики УПЦ Київського патріархату, — розповіла «УМ» координатор акції Олена Подобєд–Франківська. — Ця акція має бути насправді об’єднавчою, адже ми не розділяємо загиблих на «ваших» і «наших». Під час війни українці захищали свої домівки як у складі Червоної Армії, так і в дивізії «Галичина» та УПА, тож актуальнішим, ніж «танці на кістках», у чергову річницю світової перемоги над нацизмом є єднання в скорботі за загиблими».
У Києві панахида відбудеться о 13.00 біля хреста жертвам репресій НКВС 1930—1950 рр. (учасники збираються біля Жовтневого палацу). У Львові — в цей же час на Марсовому полі, в Запоріжжі — о 18.00 біля меморіалу «Скорботна матір», у Дніпропетровську — о 19.00 біля пам’ятного хреста жертвам політичних репресій (площа Петровського). Наприкінці акції в небо випустять 61 паперовий ліхтарик із символами країн — учасниць Другої світової війни.
У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>
Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>
Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>
Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>
«Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>
«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>
