Життя, як гострий перець
Відірватись від кримської «бетонки» на своєму одномоторному літачку RV–10 Kit Сергій Миколайович спеціально планував у Всесвітній день авіації і космонавтики, 12 квітня. Причому з таким розрахунком, аби потім, вже у зворотному напрямку, обов’язково перетнути повітряний простір над Атлантикою, Північною Африкою і, зокрема, Марокко. Проте всі карти чоловіку дещо сплутали у марокканському посольстві в Києві. Там, виявляється, зазвичай мали справу із туристичними візами для громадян України. А пан Шевчук як приватний пілот попросив оформити мульті–візу, що вимагає додаткового «вивчення питання». Хай там як, але генеральна репетиція майбутньої кругосвітньої «одіссеї» упродовж найближчих тижнів все ж відбудеться, твердо запевнив мене сам Сергій Миколайович. Його крилата машина давно «на мазі». На ній замінено навігаційне обладнання, пілотське крісло, а ще встановлені чотири додаткові баки з пальним. Маршрут до португальської столиці — а це понад 3,5 тисячі кілометрів — мій співрозмовник збирається подолати без проміжних посадок за 30 годин. До нього в Україні ще ніхто на це не відважувався.