Відвідувач Женевського книжкового салону. (Фото автора.)
Фредерік Бегбедер, «денді французької літератури», як називає відомого письменника швейцарська преса, висловив оригінальну думку про те, що комплекція письменника, його статура — огрядність чи стрункість — впливають на те, що саме він пише. Ці слова прозвучали під час відкриття шанованого публікою і фахівцями щорічного Салону книги і преси в Женеві, який цього року відбувся в двадцять шостий раз.
Крім «дивного птаха французької літератури» (а так називають того ж Бегбедера дотепні журналісти), на цій престижній книжковій виставці, що проходила 26–29 квітня, можна було побачити Пауло Коельо, Дугласа Кеннеді, Паскаля Брукнера, Жан–Крістофа Руфіна та багатьох інших успішних письменників. Загалом на Салоні були присутні 740 авторів. Вони проводили прес–конференції, вели дискусії, виступали перед читачами, розповідали про свої улюблені страви серед кількох сцен і 580 стендів видавництв різних країн. Саудівська Аравія і Канада, Франція і Швейцарія, країни Африки, Азії і Латинської Америки представили свою друковану продукцію для дітей і дорослих.
Кожен поважний захід — виставка чи ярмарок — у Швейцарії має кулінарну складову. От і під час Салону численні ресторани, кафе і буфети пропонували всім бажаючим вишукані швейцарські страви та наїдки з різних країн (цього року гастрономічний акцент було зроблено на східній кухні). Отож сто тисяч відвідувачів, скуштувавши всякої смакоти, оглянули 10 тисяч метрів площі Салону книги. А розмаїття представлених тут книг, авторів, культур вразило всіх.
Почесним гостем Салону цього року було Королівство Марокко. Крім книжок, марокканці показали й національний одяг, традиційні вироби з металу, дерева, тканин і, звісно, частували присутніх чудовими стравами. Звучала музика північно–африканської країни, а вбрані в оригінальний одяг марокканські чоловіки притягували погляди відвідувачок виставки–ярмарку.
Приємна, невимушена і навіть дещо буржуазна атмосфера Салону органічно включала в себе поважну за обсягом і якістю виставку графіки й живопису великого французького маляра Курбе, а також яскраві вітрини–акценти, присвячені постаті й книжкам Жан–Жака Руссо, З00–річчя з дня народження якого цього року відзначає Женева і вся Швейцарська Конфедерація.
Слід відзначити чудову організацію великого свята книги. Швидка, майже он–лайн реєстрація журналістів через інтернет, маса безкоштовної друкованої продукції, яка стосується історії Салону і цьогорічних особливостей його проведення, міні–путівники і мапи Салону, доступність організаторів і керівників, відкритість всіх до спілкування...
Новий президент Салону, журналістка Ізабель Фальконьє, підкреслила, що Женевська книжкова виставка «прагне нового життя для того, аби підкреслити силу слова». Ізабель Фальконьє відзначила цьогорічне дуже багате спілкування між відвідувачами і професіоналами книги. Надалі Женевський Салон книги налаштований розвивати діяльність поза своїми стінами — він приєднається до Асоціації авторів Швейцарії, щоб розвивати зустрічі письменників і читачів під час проведення цього помітного в Європі й поза її межами свята культури.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
