На минулих парламентських виборах маленька Волинь віддала свої симпатії блоку «Наша Україна», посівши за кількістю «наших» голосів четверте місце в Україні, після трьох галицьких областей. Маленька лише у демографічному значенні, бо проживає нині в області близько мільйона громадян. Але Волинь завжди була національно свідомим краєм, хоча сусіди-львів'яни ще й досі, за радянською звичкою, іноді називають область червоною. Червоним духом тут давно не пахне, проте тиск адмінресурсу пересічний волинський виборець міг відчути, як кажуть, на власній шкурі геть нещодавно, коли у Турійському районі обирали депутата обласної ради. Ці вибори були великою репетицією жовтневих президентських, і влада показала, які технології підуть у хід. Кандидат від блоку «Наша Україна» поступився ставленикові влади, незважаючи на рішення суду про порушення, які зафіксували спостерігачі на дільницях. Вказівка «зверху» була однозначна — хто завгодно, аби не кандидат від «Нашої України». І її було виконано. Ось чому в умовах шаленого тиску адмінресурсу людям, далеким від політики, важливо зібратися довкола здорової неполітичної сили, яка об'єднає абсолютно різних людей, але однакових в одному — у прагненні всіляко сприяти, аби на виборах Президента переміг народний кандидат. І цей кандидат — Віктор Ющенко.