НеБОГУНоугодна справа

24.06.2004
НеБОГУНоугодна справа

Пан Суворов (як сказав би нинiшнiй Прем’єр; згадайте його «пан Наполеон») здивований... (Фото Олексiя IВАНОВА.)

      Згідно з ухваленим позавчора Верховною Радою Законом «Про внесення змін до Закону України «Про чисельність Збройних сил України на 2000—2005 роки», серед усіх армійських скорочень планується, зокрема, зменшити на три з половиною тисячі осіб набір у вищі військові навчальні заклади. Скандал вибухнув несподівано для всіх. Як писала «УМ», у вівторок просто посеред іспиту абітурієнтів Київського військового ліцею ім. Богуна «ощасливили» новиною — навчання не буде, можете забирати документи. Можна уявити, що відчули в той момент хлопці, які проходили огляд на фізичну придатність і були у відповідному «екіпіруванні»: спочатку навіть подумали, що це зйомки жартівливої програми «Прихована камера». Батьки, які чекали на своїх чад під стінами закладу, відразу ринулися в бій (благо, що навчені, адже багато абітурієнтів походять з військових родин): скликали ЗМІ й заблокували насичений рух по бульвару Лесі Українки. Така акція змусила підтягнутися до ліцею представників Міністерства оборони, які пояснили, що заклад не закривають, а просто переводять у місто Боярка, а тут буде розміщено Генеральний штаб Збройних сил України, який наразі вживається разом з апаратом Міноборони на Повітрофлотському проспекті. Проте усім бажаючим порекомендували подати документи до інших ліцеїв. Пропозиція непопулярна, оскільки більшість курсантів ліцею ім. Богуна — кияни або вихідці з області, тому їх не приваблює перспектива перекочувати зі столиці в область. А боярський ліцей зможе прийняти учнів лише за рік.

      «Було вирішено перевести київський ліцей у Боярку, де у нас є навчально-оздоровчий комплекс, розрахований усього на 200—250 юнаків. Як нам пояснили, там буде побудовано навчальну будівлю і додаткові приміщення. На сьогодні в ліцеї навчається 800 ліцеїстів, а буде, може, 300—400», — прокоментував останні новини заступник начальника ліцею з гуманітарних питань Дмитро Матвійчук. Попередньо вирішено, що ліцей продовжуватиме роботу, але навчатиметься там лише один курс майбутніх випускників, а це 300 юнаків. За словами Дмитра Матвійчука, рішення про скорочення ліцею обговорювалося на рівні заступника міністра оборони та за участю начальника ліцею і стало несподіванкою для керівництва закладу. Їм також не до душі такі реформи, адже зі скороченням чисельності курсантів зменшиться і штат працівників. Проте в їхніх коментарях немає жодного кривого слова, оскільки — «ми військові і повинні виконувати накази». Тому на барикади вийшли батьки абітурієнтів. Учора їм повідомили, що в Боярці зможуть навчатися лише 50 осіб.

      «Обурює найбільше, що нам повідомили про це, коли вже почалися іспити. Навіть не зранку, коли діти зібралися, а під час іспиту», — висловлюється одна мама. Скорочення навчальних місць — рішення адекватне, оскільки сьогодні чисельність випускників усіх ліцеїв України перевищує кількість місць у вищих навчальних військових закладах. Але тут постає ще одне питання — чому реформу почали саме з київського ліцею, який знаходиться у престижному Печерському районі, чому, коли скорочується армія, розширюється її керівний апарат, і чи не є це просто прикриттям для отримання ласого шматка землі на Печерську? «Ми зараз боремося навіть не за те, щоб діти вступили у військовий ліцей. А щоб зберегти саме цю історичну пам'ятку, саме цей ліцей, створений ще в роки війни», — каже активістка Ольга Лимар.

      Очікується, що сьогодні зранку буде оголошено остаточне рішення у цій складній ситуації. А батьки тим часом написали звернення, яке хотіли спочатку послати Верховному Головнокомандувачу ЗСУ Леоніду Кучмі, але передумали і написали групі депутатів, спікеру Володимиру Литвину і омбудсмену Ніні Карпачовій. «Ми вимагаємо негайної справедливості, у протилежному випадку звертаємося до Конституційного Суду, а в разі відмови — до Європейського... Вимагаємо припинити свавілля, надати можливість нашім дітям навчатися в ліцеї, а в разі відмови вимагатимемо моральних і матеріальних відшкодувань», — йдеться у зверненні, підкріпленому 70 підписами.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>