Хто він, «український Брейвік»?

04.05.2012
Хто він, «український Брейвік»?

Учора координацiйний штаб при Президентi України розглянув хiд розслiдування терактiв 27 квiтня. У лiкарнях Днiпропетровська у важкому станi ще залишається четверо постраждалих.

«Так рвонуло, що будівля здригнулася»

Чотири вибухи у центрі Дніпропетровська, що пролунали 27 квітня, дивовижно збiглися у часі з акцією об’єднаної опозиції — мітингом з нагоди початку голодування на підтримку Юлії Тимошенко. Отож мимоволі подумалося про зов­сім не випадковий збіг обставин. Рівно опівдні на центральній площі імені Леніна мав розпочатися мітинг, а за 20 хвилин до цього вперше рвонуло в урні для сміття просто на трамвайній зупинці «Вулиця Сєрова» на центральному проспекті Карла Маркса. Про це мені повідомила колега Ірина Фоміна, яка з фотоапаратом саме перебувала буквально через дорогу від місця події. «Коли пролунав вибух, я була в театрі опери і балету, — розповідає Ірина. — Так рвонуло, що будівля здригнулася. Я притьмом вибігла на вулицю. Просто на зупинці — закривавлені люди, рознесений ущент павільйон очікування пасажирів і вибиті вікна вагонів».

Недовго роздумуючи, кореспондент «УМ» поспішив до місця події. Ще не перетнувши діагоналі перехрестя проспекту ім. Карла Маркса і вулиці Сєрова, переконався, що вибух був немалої сили, адже навіть через дорогу осколки величиною з людський кулак попробивали дірки у вивісці банку ВТБ. Тут же побачив ще одну колегу, з газети «Сегодня», Юлію Супрун. Вона неприховано важко справлялася зі своїми емоціями. «Я саме тут проходила, і ці осколки пролетіли просто над моєю головою», — розповіла приголомшена Юля.

Сама ж картина побаченого справляла гнітюче враження. Повністю перекритий проспект, і по ньому під моторошне завивання сирен гасають машини швидкої допомоги.

Невдовзi колеги повідомили, що після цього так само рвонуло в урнах для сміття на Алеї закоханих біля монтажного технікуму та при вході до парку імені Лазаря Глоби. Отож поспішили туди. І знову побачили кров, розпач і страх. Практично свідком четвертого, останнього, вибуху довелося стати й мені. Коли вже повертався назад, за моєю спиною, метрів за 50 від трамвайної зупинки «Вулиця Сєрова», рвонуло знову, тільки в іншій урні. На щастя, це місце вже очепили правоохоронці, отож обійшлося без потерпілих.

Загалом до лікарень потрапили 30 поранених. Хтось обійшовся легким (чи важким?) переляком, а комусь цей вибух залишив зазубрину на решту життя — як от 63–річному працівникові дніпропетровської головпошти, якому довелося ампутувати руку.

Схожий почерк

Наступного дня до Дніпропетровська прибув Президент Віктор Янукович, який взяв участь у засіданні Ради Національної безпеки й оборони. Глава держави чотири вибухи в обласному центрі назвав викликом усім нам. За фактом цієї надзвичайної події порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт).

Хоча, звісно, важко сподіватися, що зловмисників буде викрито. Надто мало для цього зачіпок. Чи, точніше, їх, зачіпок, як таких немає взагалі. Навряд тут допоможе і справді сенсаційне відео, зафіксоване однією з камер спостереження. На ньому — сам момент аварії, до і після неї. Привертає увагу чоловік iз сумкою в руці, який пройшов повз трамвайну зупинку, а перед пішохідним переходом завернув за дерева і зупинився, незважаючи на зелене світло. Продовжив свій рух цей невідомий тільки тоді, коли стався вибух. До речi, чоловік попрямував у бік вищезгаданої Алеї закоханих, де пізніше також рвонуло.

Дніпропетровськ має доволі гіркий досвід у таких справах — жоден iз подiбних злочинiв досi не розкрито. Йдеться про регулярні надзвичайні події останніх років — вбивство директора Центрального ринку Володимира Воробйова, відомих бізнесменів В’ячеслава Брагінського та Геннадія Аксельрода, загибель випадкового 27–річного перехожого за абсолютно схожим сценарієм — він потрапив під вибух пекельної машинки в урні для сміття знову ж на зупинці трамвая № 1 під стінами Центрального універмагу тоді, коли хотів придбати у розташованому тут же кіоску цигарки.

Із цього ж ряду — і торішній інцидент у ресторані «Пеппероні». Тоді рвонула урна поруч зі столиком, за яким сиділи вищезгаданий Геннадій Аксельрод, нині вже покійний, та ще один відомий бізнесмен Геннадій Корбан.

Дніпропетровський аналітик Михайло Арошенко запропонував правоохоронцям співставити склад вибухівки, що використовувалася у вищезгаданому «Пеппероні», коли загинув 27–річний перехожий, і 27 квітня. Хоча інформацію щодо цього розмістив на одному з iнтернет–сайтів і хтось невідомий. Цей інкогніто зізнався щодо випадку з 27–річним перехожим у використанні речовини на основі селітри у металевому термосі з ефектом враження на відстані 15 метрів. «Сьогодні пролилася перша кров — вона на совісті влади, — повідомлялося далі на згаданому сайті. — Ми не підставні терористи з Макіївки, які знайшли гроші за декілька годин, але наступні вибухи будуть в Донецьку. Ми не зупинимося, доки не виконають наші вимоги. Нам нічого втрачати».

Судячи з усього, та ж речовина на основі аміачної селітри була використана і для вибухів у Дніпропетровську 27 квітня.

Версії

Вiдпрацьовується шiсть версій щодо вибухів у Дніпропетровську. Правоохоронці основної ще не видiлили. Проте заступник голови Служби безпеки України Володимир Рокитський наполягає: політичних мотивів у тому, що сталося, вони не вбачають. Теракт, говорять у СБУ, пов’язаний iз переділом сфер впливу мiж мiсцевими бiзнес–кланами. Але не зрозуміло: як за допомогою ви­бухів ці сфери впливу можна переділити? Водночас, слiд нагадати, що сьогоднi спливає термiн, який вiдвiв Президент Вiктор Янукович слiдчим органам для виявлення винуватцiв вибухiв. Можливо, тому облуправлiння СБУ «запустило» в пресу повiдомлення про бiзнес–версiю як найiмовiрнiшу?

З огляду на такий хід думок доволі природно проводиться паралель з подіями 1999 року в Російській Федерації. Тоді, як ми пам’ятаємо, були підірвані житлові будинки у Москві та Волгодонську. А після цього Борис Єльцин передав владу Володимиру Путіну і розпочалася війна у Чечні.

Щодо бізнесової причини теракту мені довелося почути й ще одну версію, теж доволі цікаву. Немовби мали продати чималу частину акцій потужного банку дніпропетровського походження, а після вибухів 27 квітня вони впали у ціні відразу в 1,5 раза.

Ще одна доволі поширена версія — цим хтось намагається відволікти увагу від політичного переслідування українською владою Юлії Тимошенко. І насамперед владі це, мовляв, і може бути вигідно. Бо вже зараз лідери багатьох держав відверто заявляють про свій намір бойкотувати наступний футбольний Євро–2012, а з ними до такого радикального кроку можуть вдатися і вболівальники. Ще раніше своє «фе» Україні висловила і низка команд, адже тільки дві з них — Франція та Швеція — вирішили поселитися у нас, а п’ять інших обрали для цього Польщу, не побоявшись додаткових незручностей iз перельотами на матчі.

Також днiпропетровцi не виключають, що вибухи є справою рук неврівноваженого «українського Брейвіка».

 

ОСТАННІ НОВИНИ

Учора дніпропетровська влада почала виплати постраждалим. Так, чоловік, якому ампутували руку, отримає 360 тис. грн., троє осіб, які перебувають у важкому стані, — по 150 тис. грн.; троє людей, котрі отримали травми середньої складності, — по 50 тис. грн. Ще шістьом потерпілим iз легкими тілесними ушкодженнями виплатять по 30 тисяч. Решта 18 людей, котрі обійшлися подряпинами та шоком, отримають по 20 тис. грн.

А от зловмисники «коштують» дорожче. Президент Янукович, перебуваючи в Дніпропетровську, заявив, що особі, яка надасть інформацію про місцезнаходження терористів, буде сплачено 2 млн. гривень.

 

УВАГА РОЗШУК !

Слідчими СБУ за підозрою у скоєнні вибухів, які сталися у Дніпропетровську 27 квітня, розшукуються особи

Хто володіє будь–якою інформацією про підозрюваних, просимо терміново повідомити по телефону

+380955507547 або на електронну скриньку [email protected]

(прес–група УСБУ у Дніпропетровській області)

 

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>