Тарас Федюк, головний редактор, обіцяє: «Сучасність» віднині виходитиме регулярно і стане гостропубліцистичним майданчиком.
У легендарного журналу «Сучасність» відкривається друге (чи то пак четверте) дихання — видання знайшло нового інвестора, це видавництво «Спадщина–Інтеграл», якого головний редактор Тарас Федюк називає «стабільним засновником». Інвестор, за словами Федюка, має намір спонсорувати «Сучасність» не рік–два, як траплялося з його попередниками, а дати тривале життя журналові.
Нагадаємо, що в останнє п’ятиріччя журнал, який можна назвати головним серед «товстих» журналів для освіченого і небайдужого українства, виходив у світ абияк: видавничі паузи, причиною яких ставало безгрошів’я, тривали то місяць–два, а остання — аж iз літа 2010 року по сьогодні. Перше видання «ожилої» «Сучасності» вже в продажу, наступне число готується на травень. «Пілотні видання маємо намір надсилати нашим попереднім передплатникам безкоштовно, у рахунок боргів, що накопичилися за час нашого вимушеного невиходу», — розповiв Тарас Федюк в інтерв’ю сайту «Телекритика». Формат журналу, як і в попередні роки, залишиться таким самим, тобто зошит літературний і зошит культуролого–публіцистичний. Також уже визначено i розмiр рiчної передплати, яка становитиме 220—230 грн.
«Українська справа 20 рокiв робиться в нашiй країнi в режимi комунiстичного «суботника» — всi працюють, нiхто нiкому нiчого не платить, нiхто нiчого не пiдтримує. Так далi не можна. Менi iнодi кажуть, що українське не завжди цiкаве. Тому я вiдповiдаю, що якщо хочете цiкаво, то передплачуйте i будемо старатися його робити таким», — коментує Тарас Федюк.
Та головне — збережеться суть журналу, його традиції. «Сучасність» не має наміру оминати гострі кути нашої історії та сьогодення. Ми хочемо, щоб він став гострополемічним майданчиком для українських інтелектуалів, від почутості голосу яких залежить дуже багато в майбутньому для нашої держави», — свідчить головний редактор. Так, у перших числах реанімованого журналу друкуватимуться твори Оксани Забужко, Василя Шкляра, Сергія Жадана, Олеся Ільченка, Івана Андрусяка, Юрка Винничука. Тут можна буде спостерігати за інтелектуальними дискусіями Ігоря Лосєва, Тараса Возняка, Леоніда Капелюшного, Сергія Грабовського та багатьох інших знаних публіцистів.
«Сучасність» – один з кращих українських літературно–мистецьких часописів. Виходить раз на місяць, основна тематика — література, наука, мистецтво, суспільне життя.
Заснований у Мюнхені (Німеччина) у 1961 році. У 1980–х роках виходив у США. З 1992 року — видається в Києві. За браком коштів у 2004 році журнал призупиняє свою діяльність. Ненадовго відроджується у 2008–му (головний редактор — Віктор Мороз). У 2009 році часопис «Сучасність» відродився втретє. Головним редактором став поет Тарас Федюк, виходив журнал у київському видавництві «Джерела М» (головні редактори — брати Капранови). За цей час в «Сучасності» друкують уривки з «Музею покинутих секретів» Оксани Забужко, роман «Чорний ворон» Василя Шкляра, щоденники Ірини Жиленко «Homo Feriens».
В «Сучасності» друкувати твори Емми Андієвської, Василя Барки, Юрія Бойка, Юрія Клена, Кубійовича, Уласа Самчука, Олекси Стефановича, Омельяна Пріцака, Юрія Тарнавського, Юрія Шевельова та інших. Часопис багато уваги присвячував питанням руху опору в Україні і друкував твори його діячів (Івана Дзюби, Ігоря Калинця, Левка Лук’яненка, Євгена Сверстюка, Івана Світличного, Василя Симоненка, Геннадія Снєгірьова, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола) та інші самвидавні матеріали.
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
Поміркувати про поезію Богдана Томенчука найкраще з авторськими строфами: >>
Стартує вже 21 грудня в Харкові, а в Києві пройде 25–27 грудня мініфестиваль «Вертеп Схід». >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>
Загалом у фільмі є кадри з 16 фільмів Олександра Довженка: переважно художніх і кількох документальних. >>
