Будівничий. Герой

Учора в Києві прощалися з народним депутатом від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», Героєм України Володимиром Поляченком. Вшанувати пам’ять цієї інтелігентної, професійної й шанованої людини до будівлі клубу Кабінету Міністрів прийшли депутати Верховної Ради з усіх політичних сил. Були Азаров, Литвин та багато iнших. Загалом близько двох тисяч людей. Володимира Аврумовича не могли не поважати навіть недруги. А вони в нього, попри все, були — навряд чи можна вважати доброзичливцями людей, які прагнули відібрати справу всього життя...

Такою справою для Поляченка був «Київміськбуд». Після аномально стрімкого зростання цін на житло і падіння будівельних «пірамід» в українців є всі підстави, м’яко кажучи, недолюблювати власників будівельного бізнесу. Нерідко потрапляв під зливу критики від тих, хто за таких умов міг лише мріяти про власне житло, й Володимир Поляченко. Сам він на такі несправедливі звинувачення дуже ображався, бо й справді щиро переймався тим, аби кожен охочий здобув можливість придбати квартиру, і до кінця життя працював над створенням відповідної нормативної бази. Заснувавши 1992 року холдинг «Київміськбуд», він першим в Україні запровадив практику залучення до будівництва коштів приватних інвесторів, тобто самих потенційних власників житла. На той час це був єдиний спосіб відновити зведення нових будинків, оскільки держава в кризові часи від замовлення на будівництво квартир відмовилася.

Власники квартир від «Київміськбуду» напевне пом’януть Володимира Аврумовича добрим словом. Як і ті 40 тисяч будівельників, що завдяки йому мають роботу. Не вистачатиме його й вихованцям київського будинку–інтернату, яким Поляченко опікувався...

Прийшовши 2006 року у Верховну Раду за списком «НУНС», він залишився почесним президентом свого холдингу, але тримав руку на пульсі компанії до самої смерті. І обіцянки «київміськбудівців» «з’їсти цю цеглину, якщо не добудуємо квартиру» — не лише рекламне «заманювання клієнтів»: доки був живий Поляченко, його холдинг залишався одним із небагатьох забудовників, яким можна було довіряти.

Останні кілька років Володимир Аврумович боровся з тяжкою хворобою. Зрештою рак виявився сильнішим. До його перемоги, очевидно, долучилися й ті сили, що, за чутками, насилали на «Київміськбуд» рейдерів, прагнули «нагнути» й підкорити — такі часи переживають нині всі підприємства, від найменших до найпотужніших...

14 серпня Володимирові Поляченку виповнилося б 74. Поховали заслуженого будівельника України на центральній алеї Байкового цвинтаря.

ПАРЛАМЕНТ

Після смерті Володимира Поляченка до Верховної Ради за списком «НУНС» має пройти народний депутат 2–го і 5–го скликань, кандидат у президенти на виборах 1994 року, економіст Володимир Лановий. Оскільки наступним за ним, 85–м, у виборчому списку «НУНС» стоїть брат ув’язненого екс–глави МВС Сергій Луценко, дехто з користувачів соціальних мереж пропонує, аби Лановий поступився йому місцем — так, мовляв, Луценкові буде легше захищати брата. На що їхні опоненти резонно зауважують, що Юлії Тимошенко не допомогла вийти з тюрми навіть ціла депутатська фракція, а Луценко–старший, швидше за все, восени однаково потрапить до ВР наступного скликання за списком об’єднаної опозиції. Чи буде такий шанс у Ланового — хтозна. Сам Сергій запевнив сайт «Главком», що в депутати не рветься.