Київський міжнародний кінофестиваль короткометражного кіно цього року лише розпочинає свою щорічну традицію огляду світового короткого метру на великому екрані. З 20 по 22 квітня у кінотеатрі «Кінопанорама» будуть представлені короткометражні роботи з 27 країн, зняті з 2010 по 2012 рік. Також відбудеться панорама відомих європейських кінематографічних шкіл, короткометражок зі світової класики — стрічок, що свого часу отримували «Оскарів», «Бафту» та «Санденс», обіцяє директор фесту Кирило Марікуца.
Окремої уваги заслуговує українська панорама, до якої увійшло 11 фільмів, зроблених початківцями. «Ми навмисно відібрали маловідомих молодих режисерів, які хочуть отримати старт, які вперше будуть учасниками міжнародної події», — пояснює програмний директор фестивалю Наталя Ільчук. А в основній конкурсній програмі будуть представлені дві короткометражки українських молодих режисерів Олександра Юдіна та Миколи Бондарчука.
Родзинкою фестивалю обіцяє бути відкрите обговорення конкурсантів членами журі. «Кожен з охочих може приєднатися, побачити, за якими критеріями журі обиратиме переможця», — інтригує пан Марікуца. Фільми відзначатимуть у категорії «краща стрічка» та «кращий режисер».
Ще однією «вишенькою на торті» стане сінематографічна акція «Ні_моє кіно» під керівництвом Олексія Ямайського. Суть перформансу — в симбіозі сучасної музики та класичного німого кіно. Змонтувавши уривки таких відомих шедеврів, як «Потяг «Генерал» Бастера Кітона, «Андалузьський пес» Луїса Бунюеля, «Броненосець «Потьмкін» Сергія Ейзенштейна, «Метрополіс» Фріца Ланга і ще кількох подібних класичних стрічок, Ямайський запросив до співпраці українських музикантів, які створили музичне наповнення цього «колажу». Подивитись його можна буде 21 квітня о 21.00 у Малому залі «Кінопанорами».
Усі покази — безкоштовні, такою є політика фестивалю. «Рiк у рiк програма розширюватиметься, ростиме кількість фестивальних локацій, проте сам фестиваль завжди матиме лише вільний вхід для всіх шанувальників короткого метру», — запевнив його директор.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
