Присуджено сьогорічну премію з літературної критики імені Олександра Білецького. Її засновники — Національна спілка письменників та Інститут літератури Академії наук. До журi входять володарi попереднiх вiдзнак, зокрема, Володимир Панченко, Михайло Слабошпицький, Костянтин Москалець. Головує академiк Вiталiй Дончик. Грошове наповнення — 2000 гривень.
Лавреатами нині стали двоє: молодий київський критик–аспірант Олександр Стусенко та доктор філологічних наук з Херсону Ярослав Голобородько. Останній — експерт Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року» в номінації «Красне письменство», автор кількох книжок про відомих письменників: Юрія Андруховича, Юрія Винничука, Сергія Жадана, Павла Загребельного, Тараса Прохаська, Ірен Роздобудько, Тараса Федюка, Василя Шкляра та ін. Упродовж двадцяти років на Херсонському державному телеканалі виходить його авторська програма «Літературна скарбниця Таврійського краю».
В останній книжці «Елізіум. Інкорпорація стратоґем» (Х.: Фоліо) Я.Голобородько постає в яскраво–упізнаваній манері популярного літаналітика, якому підсильний широкий регістр словесно–смислової характеристики персонажів. Ось декілька зразків стилю професора–лавреата:
про Оксану Забужко: «Еротична і сексментальна харизма... Історія пристрасті, вибухового, наче еякуляція, захоплення»;
про Марію Матіос — «Письменниця з цілковитою традиційністю послуговується файлами і порталами народної пам’яті, на сайтах якої записано силу–силенну доль і драм... Основні клейноди прозової манери Марії Матіос — соковитий пленер народного життя, живопис характерів із народу, реставрація живої мови... Реакції на тиск і пресинг соціуму»;
про Леся Подерв’янського — «Великий комбінатор», що експериментує з накладанням, перехрещенням і схрещенням естетичних смаків, норм, цінностей... Він здійснив переформатування слова... Насправді сприйняття його текстів передбачає підготовленого і навіть елітарного читача, який за усією їхньою ритуальною глумливістю й провокативністю зможе виділити, відчути, пережити усвідомлення дисгармонійності того, що відбувається у глибоко прихованих файлах людської самосвідомості».
Минулорiчним лавреатом лiтературно–критичної премiї iм. О. Бiлецького став iще один експерт «Книжки року» — заступник головного редактора журналу «Всесвiт» Дмитро Дроздовський.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
